Вінниця

Вінницькі козаки долучились до відкриття пам’ятника гайдамакам

7 грд•Vlasno

Відкриття та освячення пам'ятника двом героям Коліївщини відбулося цієї суботи в Умані

Як і було анонсовано, відкриття та освячення пам'ятника двом героям Коліївщини відбулося цієї суботи в Умані.

Монумент був перзентований до Дня Збройних Сил України. Розташований він у районі заводу «Мегометр». На цьому місці тривалий час знаходився пам'ятний камінь, встановлений у 1968 році до двохсотріччя гайдамацького повстання. Два вершники на постаменті символізують головну подію, яка сталася 1768 року. Із зустрічі двох керівників збройного руху, а також здобуття Уманської фортеці розпочалося народне повстання, яке історики охрестили Коліївщиною.

— Вже десять років уманське козацтво разом із громадськими діячами збирало допомогу на спорудження пам'ятнику, — повідомив полковник Уманського козацтва Володиир Сивак, — але ця подія стала можлива не лише завдяки багатьом меценатам, а й тим простим юдям, які збирали по копійці для спільної справи.

Працювали над пам'ятником два скульптори — батько і син: Іван та Вадим Зарічні. Вони втілили в життя мрію художника і скульптора Івана Гончара.

Він розробив проект ще в 1968 році.

— До фундаменту було закладено землю, яку ми привезли з Батьківщини Гонти, села Розсішки, — повідомив полковних Христинівського козацького полку Степан Ковбасюк.

Окрім чисельних гостей до Умані на відкриття пам'ятника завітала і делегація з Вінниці. Очолив її отаман Вінницького полку імені Івана Богуна Володимир Воловодюк.

Обидва герої народилися в один рік — 1740 рік, а загинули у 28 років. Гонта народився в селі Розсішки, Христинівського району Черкаської області. Згодом повстанці проголосили його уманським полковником. В той час, як Залізняк походив з Івківців Чигиринського району тої ж області. А полковником Низового Війська Запорозького він називав себе сам.

Після придушення повстання Гонту видали польській ваді, яка присудила його на страту, яка мала б тривати 14 днів. Кат мав здирати з нього заживо шкіру, а також відрубати всі кінцівки. Проте козак настіьки мужньо терпів катування, що йому відрубали голову на третій день. Сталося це в селі Серби у Вінницькій області, яке перейменували у 1948 році на Гонтівку. Залізняка ж, як громадянина Російської імперії заслали на каторгу, по дорозі на яку він і помер. До сих місця поховання народних героїв залишаються невідомими.

Фото Богдана Новака

Читайте ще