Вінниця

Василь Сколотяний – єдиний із 84 депутатів Вінницької обласної ради, хто пішов служити в зону АТО

2 лис•33-й канал

У вересні він отримав звання «Людини року» у номінації «Депутат». У цьому році занесений на Вінницьку обласну Дошку пошани. Лауреат Міжнародного конкурсу 2016 р. «Україна і українці — цвіт нації, гордість країни».

Крім того, Василь Андрійович очолює громадське формування «Нaрoднa сaмooбoрoнa» Тeплицькoгo рaйoну, «Об'єднання учасників бойових дій і волонтерів АТО» у Теплицькому районі, секретар постійної комісії з питань учасників АТО. Революції гідності, волонтерського руху.

– Родом я з Кожухівки Теплицького району, — починає розмову. — Навчався у будівельному технікумі у Вінниці та Львівському аграрному університеті. Після того служив в армії, виконував свій військовий обов'язок на кордоні з Китаєм. Працював майстром, виконробом не тільки в Україні, а й за кордоном. Коли повернувся на Тепличчину, зайнявся садівництвом. Дружина теж підприємець. Маю донечку Злату, вона навчається у третьому класі. Дитина знає, що я на Сході. Нещодавно вона святкувала день народження, на жаль, я не був поряд. Злата тоді загадала бажання, щоб татко живим повернувся додому.

– Що можете сказати про свій підрозділ?

– Мене мобілізували на початку 2015 року до 3 -го окремого полку спеціального призначення. Він має велику історію, його воїни захищали Донецький аеропорт, охороняли Краматорський аеродром. Детальніше про службу не можу розповісти.

– Коли нам чекати миру? Що кажуть солдати на Сході?

– Коли ми не будемо байдужими, а всі разом об'єднаємось задля перемоги. Ми, воїни, мовчки та терпляче робимо свою роботу, незважаючи на всі негаразди. Крім того, зараз іде інформаційна війна. Багато починають вірити, що на Сході все добре. Потрібно доносити до людей правду. Багато каже, що повернуться воїни і будуть ще тут наводити порядок. Питань нема, ми будемо боротись. Але буде довго, коли одні і ті самі боротимуться. Набагато швидше працювати у великій команді однодумців.

– Чи змінились умови життя захисників у порівнянні з 2014 роком?

– Звісно, але не до такого стану, як нам розповідають з екранів. Бо виходить, що в нас тут майже американська армія. Із харчуванням все добре у полку, а на передовій буває по-різному. Велика подяка волонтерам, вони дуже багато для нас роблять. Ближче до лінії фронту нашого телебачення майже немає.

Але більшість місцевих вірять нам, ми заслужили довіру завдяки добрим вчинкам. Приємно, що багато жителів Донеччини і Луганщини воюють в українській армії, свідомість людей дійсно змінюється в кращій бік.

– Як змінилась тактика сепаратистів під час боїв?

– Це для нас Мінські домовленості, вони для них не діють абсолютно.

– Чи отримували посилку від людей, яку запам'ятали на все життя?

– Вона кожна особлива. Часто чую обурення від людей, що нема чого їхати волонтерам на Схід, бо все можна передати поштою. В зоні АТО завжди приємно бачити земляків і небайдужих людей. Це потужна моральна підтримка.

– Ви народились при Радянському Союзі. Чи могли уявити, що колись ми воюватимемо з Росією?

– Ніколи. Були у нас економічні, політичні чвари з цією країною, але щоб війна… Це неприпустимо.

– Що найболючіше побачили на війні?

– Вразило, що з росіянами ми були колись братами. Хоча там є теж нормальні люди. Вразило зомбування російського народу, ми тепер для них страшні вороги.

– Чому вирішили балотуватись до обласної ради?

– Рішення прийшло само собою вже в зоні АТО і приємно,

що громада довірила мені захищати їхні права, що я і завжди робив і роблю.

– З якими проблемам до вас звертаються воїни та прості жителі Тепличчини?

– Є проблеми із виділенням землі. Вважаю, що вирішити це питання можна послідовно і системно. Тоді механізм працюватиме автоматично. Часто буває, що нерви солдатів не витримують і доходить до застосування сили. Я їх чудово розумію. Але це не вихід. Якщо ми боронимо державу, то маємо бути толерантними один до одного.

– Що кажуть вам депутати про службу і що хотіли б їм сказати?

– Колеги по фракції пишаються, розпитують про службу, інші підходили і тиснули руки. Взагалі хочу нагадати всім депутатам, що у нас сьогодні війна і це головне питання. Зараз все у руках депутатів, й вони мають працювати задля людей. До мене часто звертаються за допомогою хворі люди, зі свого депутатського фонду завжди виділяю матеріальну допомогу.

Дійсно, ситуація з медициною в країні жахлива. Також варто звернути увагу на допризовну підготовку учнів, діти мають займатись спортом, нація потрібна нам здорова.

– Що ви хочете побажати державі та народу?

– Перемоги, терпіння, мужності. У нас іншого шляху немає. Потрібно боротись до кінця, щоб не стати рабами на своїй землі!

Вікторія МИКИТЮК

Читайте ще