Вінниця

Чому вінницька прокуратура не передає до суду матеріали ДТП, де загинули військові із Первомайська

26 квт•Гард.City

Смертельна ДТП сталася на початку грудня 2022 року. Тоді про це писала вінницька поліція. Йшлося про дорожньо-транспортну пригоду в Гайсинському районі, де в результаті зіткнення двох автівок загинули водій та пасажир автобуса ПАЗ. До речі, автобус є власністю однієї з первомайських військових частин, а загиблі — тепер уже колишні військовослужбовці. Начебто все тривіально просто. Є ДТП, проходить розслідування, де чітко вказується, що водій вантажівки Mercedes-Benz виїхав на зустрічну смугу і лоб в лоб зіштовхнувся з іншою автівкою. Є експертизи, висновки та доводи. Логічно було б після розслідування передати справу до суду. Втім, пройшло уже більше чотирьох місяців з моменту трагедії, а матеріали до суду ніяк не доходять. До нас звернулася мати одного із загиблих у тій аварії. У неї виникли підозри, що справу умисно затягують у вінницькій прокуратурі. Тож далі про все детальніше. Дорожньо-транспортна пригода сталась 6 грудня близько 19.20, неподалік села Тишківка Гайсинського районуФото: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області 6 грудня 2022 року.

Двоє військовослужбовців повертаються із відрядження до Первомайська. Вони сповнені сил, надії та оптимізму. Та в частину потрапити їм не судилося, як і повернутися додому. На зустрічну смугу виїхала вантажівка Mercedes-Benz і лоб в лоб зіштовхнулася з автобусом, в якому їхали хлопці. Військові загинули на місці, а 42-річний водій вантажівки, житель Луцька, потрапив до лікарні. Як з’ясувалося, він слідував маршрутом Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, а на під’їзді до села Тишківка у вантажівки вибухнуло ліве колесо, яке і стало причиною аварії. ДТП забрала життя відразу двох людей — 24-річного Дмитра та його 55-річного колеги. Військові перебували у своїх справах у Гайсині. Це були останні дні їхнього земного життя. Говорить Ірина Бєлова, мати загиблого Дмитра Дмитру 21 грудня мало би виповнитися 24 роки "Не дожив два тижні, — розповідає Ірина. — Він у мене учасник бойових дій, влітку отримав поранення. Відтоді я і переїхала сюди, у Первомайськ, аби бути поруч із сином. Самі ми із Маріуполя. Дмитро закінчував Одеську національну юридичну академію з військовою кафедрою та призивався в армію з Тернопільської області,

а служив тут, у Первомайську. Я раділа, що біля нього поруч. Моталася між Маріуполем та Первомайськом, бо там у мене залишилася рідня. Раділа, що у мого сина гарна дівчина, що по роботі все відносно ладиться у цей непростий час. І раптом його не стало. Я і досі збагнути не можу, чому саме Діма, адже це син, якому немає рівних. Він розумний, амбітний, цілеспрямований, добрий і чесний. Він служив рідній країні, виконував свій професійний обов’язок, це дитина, якою я не могла натішитися. А тепер змушена оплакувати його і доводити, що вбивця має понести відповідальність за скоєне. Перше питання, яке я ставила слідчому, було: "Чи є вина нашого екіпажу?" Було сказано, що ні. Та і всі експертизи вказують на вину водія вантажівки. Чому ж тоді прокуратура не передає справу до суду? Мені нічого не потрібно, сина я уже не поверну, але справедливість має бути. Винний має відповісти. У мене склалося таке враження, що вінницька прокуратура навмисне затягує передачу матеріалів до суду, аби в якийсь спосіб виправдати дії водія вантажівки. Але ж все вказує на його вину! Чому він не гальмував,

адже я бачила відео? Чому виїхав і не перевірив колеса, як з’ясувалося, одне колесо було розгерметизоване. У мене багато цих "чому". А відповідей немає. Я не знаю, що далі робити. Як жити з таким? Я відразу озвучила свою позицію: винний має понести покарання. З власником автівки, який намагався зі мною зустрітися, відмовилася від зустрічі. Вважаю, що нам немає про що домовлятися. А ось чому в прокуратурі і досі затягують справу, та ще дають вказівки слідчому на додаткове проведення експертизи, не зрозуміло. Адже уже є три експертизи, де чітко видно, що колесо не придатне було для експлуатації. Чому ж не можна приймати рішення? Це мене дуже непокоїть. Я написала нову скаргу і до прокуратури, і до Нацполіції, звернулася за підтримкою і до міського голови Маріуполя. Словом, я хочу справедливості. Розумієте, є такі речі в житті, які не виміряються грошима. Це — наші діти. Я дуже хочу поставити питання в суді особам, відповідальним за випуск транспорту у технічно несправному стані. Можливо, я б і змирилася, якби ушкодженню колеса передував наїзд на сторонній предмет,

чого водій не міг передбачити, але такого не було. Хтось зекономив на колесах. А через те загинув мій єдиний син і немає винних?" Ось така сумна історія. Тепер Ірина змушена шукати шляхи оприлюднення інформації та самотужки розбиратися: чому затягується справа? Почуття матері цілком зрозумілі, як і, власне, її дії. Тому спробували дізнатися зі свого боку: чому прокуратура не дає ходу цій справі? Ми надіслали запит до Вінницької прокуратури, в якому просили надати інформацію про стан досудового розслідування та відповісти на запитання Ірини: чому справа не передається до суду? Першу частину відповіді від прокуратури ми отримали, де йдеться про те, що наш запит перекваліфіковано у звичайне звернення, відповідь на яке прокуратура має надати протягом місяця Тож нам залишилося чекати ще днів дванадцять. Натомість Ірині, за її словами, стали відомі нові факти: начебто обласна вінницька прокурорка Оксана Веселовська має наміри не передавати справу до суду. Ця інформація викликала нову хвилю підозр у матері і вона просить про оприлюднення ситуації. Поблизу Нової Одеси 13 квітня троє людей загинули в аварії, в тому числі підліток Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber. Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті. А ще ми є у Instagram та Twitter. Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.

прокуратура, Дія, вино, Новина, суд

Читайте ще