Про це повідомляє правозахисна організація Hengaw. За даними правозахисників, напад стався на одній зі станцій метро, після чого дівчину з серйозними ушкодженнями забрали в лікарню. У мережі поширилось відео, де начебто зафіксовано момент після нападу, коли дівчину намагаються втримати від падіння. Урядові посадовці й підпорядковані державі медіа заперечили напад на дівчину, стверджуючи, що Арміта Гараванд знепритомніла через низький кров’яний тиск. Посилаючись на свої джерела, правозахисники стверджують, що у лікарню до постраждалої нікого не пускають, навіть її батьків. За даними організації, журналістку іранського видання, яка прийшла до лікарні, затримали правоохоронці. Її відпустили лише через кілька годин. В організації Hengaw також звертають увагу на те, що протягом останніх днів не було жодних новин від батьків постраждалої дівчини. Це, на їхню думку, свідчить про жорсткий контроль з боку влади, яка запобігає будь-якому публічному розголосу. Пізніше у державному медіа з’явилось інтерв’ю батьків дівчини, у якій вони заперечували напад на доньку. Те,
що сталося з дитиною, батько Арміти назвав «нещасним випадком». Чим відома іранська «поліція моралі»?«Поліцію моралі» заснували в Ірані 2006 році за президента Махмуда Ахмадінежада. Її співробітники стежили за тим, щоб іранці, насамперед жінки, дотримувались «правил скромності» і носіння хіджабу. У 2022 році «поліція моралі» затримала 22-річну Махсу Аміні за неправильне носіння хіджабу, після чого вона впала в кому і згодом померла. Поліція повідомила, що в Аміні стався серцевий напад після того, як її доставили у відділок для «виховання». Це викликало протести іранців у соцмережах та на вулицях. Іранки почали публікувати відео, на яких зрізають волосся та палять хіджаби. За даними правозахисників, станом на січень 2023 року під час антиурядових протестів тоді загинуло щонайменше 517 протестувальників. Понад 19 200 людей заарештували, а ще чотирьох протестувальників стратили. Влада офіційних даних щодо кількості убитих або затриманих не надавала. Але згодом Іран оголосив, що верховний лідер країни помилував понад 22 тисяч заарештованих під час протестів.
