Росія давно заявляла, що роль Китаю у розвитку Північного морського шляху (СМП) є центральною частиною їхньої стратегічної співпраці. Незважаючи на це, Кремль, очевидно, має бути стурбований недавнім масштабом розширення діяльності Пекіна в Арктиці. Крім того, Китай розширює зв'язки з російською регіональною владою на Крайній Півночі і вздовж узбережжя Північного Льодовитого океану.. Якби якась країна, окрім Китаю, зробила те саме, Кремль майже напевно засудила б подібні дії “неоколоніалізмом”. Враховуючи режим міжнародних санкцій, Росія не має іншого вибору, окрім як не перешкоджати Китаю, захоплювати її території. Подібні дії ведуть до того, що російсько-китайський альянс може почати руйнуватись, оскільки все більше росіян стурбовані тим, як Путін програє Пекіну.
Російські коментатори та офіційні особи в останні кілька років все частіше висловлюють стурбованість щодо експансіоністської політики Китаю щодо РФ. Однак після саміту Сі Цзіньпіна та Путіна у березні 2023 року російські “аналітики” стали стриманішими у своїх публікаціях з приводу гегемонії Китаю в Арктиці.
Це відображає складне становище, в якому знаходиться Кремль через міжнародні санкції і те, що уряд Путіна все активніше пригнічує ідеї, які кидають виклик його основним зовнішньополітичним напрямкам. Було б помилкою припускати, що побоювання, що виражалися росіянами у минулому, зникли.
Дії Пекіна в Арктиці з весни 2022 року набули двох основних форм: збільшення наукових досліджень у самому Арктичному морі та розширення контактів з главами прибережних російських регіонів. Перше, менш політично чутливе, ніж друге. Цілком можливо, що наукові дослідження Китаю можуть мати більше значення у довгостроковій перспективі, оскільки вони дадуть Пекіну можливість прокласти свій власний курс в Арктиці.. Це може бути навіть у випадку, коли Китай може створити зовсім інший арктичний морський шлях на північ від ШМД. Таким чином, Китай зможе функціонувати як перевізник Схід-Захід в Арктиці незалежно від Росії.
Пекін зосередив зусилля розширення своїх дослідницьких зусиль в арктичних водах. Під час літньої навігації Китай відправив свій найсучасніший криголам «Сніговий дракон-2» для створення тимчасової дослідницької бази на 84-й паралелі північної широти, далеко за межами проходження СМП. Корабель та станція провели дослідження, які дозволять покращити прогноз погоди та картографування регіону – дві можливості, необхідні для відкриття Крайньої Півночі для судноплавства. Ці дії дозволять судам проходити за межами територій, які суворо контролюються Росією, і можуть стати основою для оскарження експансивних територіальних претензій Кремля в Арктиці в ООН. Ці претензії загострили відносини між Росією та іншими арктичними державами.
І навпаки,
саме зусилля Пекіна щодо прийому, а потім відвідування лідерів російських регіонів на узбережжі Арктичного моря можуть потенційно розхитати відносини Китаю та Росії.. З весни минулого року Пекін або приймав, або направляв своїх дипломатичних та торгових представників з візитами до керівників Мурманської, Архангельської областей, Республіки Комі та Ненецького автономного округу. Губернатори були передбачувано оптимістичні щодо участі Китаю, оскільки Кремль скоротив субсидії регіонам через війну в Україні. Пекін більш ніж готовий надати додаткові грошові вливання.
Реакція Кремля на цей китайський дипломатичний наступ була більш ніж стриманою.. Державні російські ЗМІ здебільшого ігнорували ці контакти між китайськими чиновниками та керівниками російських регіонів. Зустріч високопосадовців обох країн у Москві 7 вересня супроводжувалася обов'язковими оптимістичними коментарями, але не призвела до досягнення згоди, ні з одного з питань, що обговорювалися. Це включало майбутнє міжнародних організацій, таких як Арктична рада. Єдиною примітною подією стало оголошення про те, що дві держави проведуть ще одну двосторонню зустріч у 2024 році, цього разу у Китаї.
У Путіна є вагома причина для такої обережності: за припливом китайських грошей у ці регіони, швидше за все, буде приплив китайських робітників. Це важливіше, оскільки російське населення цих регіонах невелике і скорочується. Зростаюча китайська присутність ризикує вплинути на політичні позиції різних регіональних еліт. Китайські мігранти незабаром стануть найбільшою етнічною групою деяких регіонах Далекого Сходу РФ. Такий розвиток подій дасть Пекіну важелі тиску на Росію. Крім того, що населення цих регіонів досить мало, росіяни їдуть у величезних кількостях, дозволяючи, здавалося б, меншим групам китайських іммігрантів чинити величезний вплив.
Подібні побоювання, безперечно, хвилюють багатьох у Кремлі.. Тим не менш, у Путіна, можливо, є більш нагальна проблема: оскільки Китай почав втручатися у справи інших російських регіонів, він надав лідерам цих областей політичний капітал для парирування вимог Кремля. Якщо ця модель збережеться в Арктиці, Росія стане все більш настороженою, і в російсько-китайському альянсі, ймовірно, почне з'являтися все більше ліній розлому, проте країна вже потрапила однією ногою в драконів капкан і, очевидно, подальші рішення з приводу російсько-китайських. відносин” непідконтрольні Кремлю.
