Намагаючись поповнити величезні запаси зброї, які витрачаються на війну в Україні, росія хоче повернути частини оборонних систем, які вона експортувала до таких країн, як Пакистан, Єгипет, Білорусь і Бразилія. Про це пише The Wall Street Journal.
У квітні минулого року делегація російських офіційних осіб, яка відвідувала Каїр, попросила президента Єгипту Абдель Фаттаха ас-Сісі повернути понад сотню двигунів від російських гелікоптерів, які були потрібні Москві для України, повідомили анонімні джерела. Сісі погодився, і поставки приблизно 150 двигунів, ймовірно, почнуться наступного місяця. Речник єгипетського уряду відмовився від коментарів.
Ці переговори були частиною більшого поштовху росії звернутися за допомогою до своїх давніх клієнтів по зброї, які десятиліттями купували російські літаки, ракети та системи протиповітряної оборони, роблячи москву другим за величиною експортером зброї у світі. Протягом року росія вела переговори з офіційними особами з Пакистану, Білорусі та Бразилії, щоб спробувати придбати двигуни для російських винищувачів та транспортних гелікоптерів,
які її армія втратила в Україні на початку війни.«росія витратила десятиліття на розбудову своєї торгівлі зброєю. Тепер вони таємно повертаються до своїх клієнтів, намагаючись викупити те, що їм продали», — сказала одна обізнана особа.
В інших випадках росія пожертвувала частиною свого збройового експорту, перенаправляючи зброю, призначену для Індії та Вірменії, на лінію фронту.
Поштовх до наповнення свого арсеналу шляхом експортних заявок і викупів збігається з тим, що рф нарощує власне виробництво боєприпасів, запчастин і систем озброєнь. Російська військова машина також придбала більше боєприпасів від партнерів, включаючи боєприпаси з Північної Кореї.
Велика частина зусиль москви викупити російську зброю припала на те, що кремль оборонявся від наступу ЗСУ на сході та півдні країни. Оскільки наступ зараз сповільнюється, росія прагне повернути ініціативу на полі бою, хоча незрозуміло, чи дадуть нові постачання москві ресурси, необхідні для посилення своїх атак.«Ми не знаємо, якою мірою вони використовуватимуть запаси, щоб збільшити темп атаки чи просто підтримувати поточний темп»,
— сказав польський військовий аналіик Конрад Музика.
Потреба росії у зброї також вдарила по її експорту, призводячи до того, що москва не виконувала угод, зокрема щодо систем озброєнь для сухопутних військ. Торік російський експорт зброї, ймовірно, сягнув лише $8 млрд, що майже вдвічі менше, ніж у 2021 році.
Наприклад, Вірменія отримала небагато, якщо взагалі отримала, з Росії боєприпасів для реактивних систем залпового вогню, таких як «Град» і «Ураган». Як наслідок, у вересні вірменським силам не вистачало зброї, коли Азербайджан відновив контроль над Нагірним Карабахом. Росія також скасувала частину експорту до Індії.
Росія також попросила Пакистан принаймні чотири двигуни Мі-35М від вертольотів, які вона їй раніше продала. Міністерство закордонних справ Пакистану заперечило, що до нього зверталася Москва.
рф звернулася до Бразилії з проханням викупити 12 двигунів у вертолітних Мі-35М, які вона вивела з експлуатації минулого року. Представник МЗС Бразилії сказав, що країна відмовилася, відповідно до своєї політики проти надсилання зброї будь-якій стороні конфлікту.
Білорусь, один із найвірніших союзників росії, продала москві шість двигунів для важких транспортних вертольотів Мі-26.
З початку російського вторгнення вертольоти були невід’ємною частиною передових сил рф, що в перші дні війни робило їх вразливими для української ППО. За перші тижні війни росія втратила понад 100 вертольотів.
