Масштабні західні санкції, введені проти Росії передбачувано, розкрили неприємну правду – в сучасному світі неможливо повністю ізолювати чи чимось обмежити країну. Агресор знайшов можливості обходити санкції досить швидко. Природно, що на Заході це розуміли, проте визначити всі можливі варіанти обходу обмежень неможливо. Тепер "дірки", що відкрилися з часом, у санкційній стіні починають латати.
Мабуть, найбільш значущими санкціями щодо Росії стали: відключення від SWIFT , заморозка російських активів у країнах ЄС та США, запровадження стелі нафтових цін, заборона продажу трубопровідної нафти. І якщо з банківськими переказами, активами та трубопровідною нафтою все хоч якось, але працює, то стеля цін, встановлена на рівні 60 доларів за барель, імпортерами не дотримується у 99% випадків.
Проблема полягає в тому, що Кремль почав використовувати так званий тіньовий флот. Він складається із старих танкерів, які належать невідомо кому. З юридичної точки зору, суди не належать Росії та перевозять, нібито, не російську нафту.
США вже почали відслідковувати підозрілі танкери,
тоді як ЄС готуються до аналогічних заходів. На початку минулого тижня стало відомо, що Вашингтон запросив інформацію у 30 компаній по всьому світу про сотню танкерів. Через кілька днів, а саме 17 листопада 3 судна потрапили під санкції. Ними виявилися танкери під прапором Ліберії. Два з них мали російську назву - " Kazan ", " Ligovsky Prospect " - а інший мав нейтральну назву - " NS Century ". Крім того, під санкції потрапила ліберійська судноплавна компанія "Прогрес", а також фірма, зареєстрована в ОАЕ " Kazan Shipping Inc ".
У ЄС планують дещо інший підхід. Обговорюючи новий 12 пакет санкцій, Єврокомісія розглядає можливість доручити Данії перевіряти всі нафтові танкери на наявність страховки, адже 60% російської експортної нафти проходить через територіальні води цієї країни. Страховим компаніям заборонено страхувати судна з російською нафтою, якщо вона продається вище встановленої стелі цін. Деталі того, як саме Данія реалізовуватиме задумані в Єврокомісії перевірки не розголошуються, проте якщо рішення буде ухвалено не лише в ЄС, а й у НАТО, можливість застосування сили не виключається.
Примітно, що нафта марки " Brent ", до котирувань якої так прив'язані російські компанії, почала знижуватися в ціні. Після стрибка цін із початком війни на Близькому Сході вартість так само швидко повернулася до колишніх показників у район 80–85 доларів за барель. Водночас, Кремль особисто сприяв зниженню вартості власної нафти до 62 доларів за барель, обмеживши можливість продавати нафтопродукти за кордон.. В результаті, щоби вижити, компанії наростили експорт сирої нафти, чим і обрушили ціни на “чорне золото”. Видно, що вартість практично досягла стелі. Тому нафтовим компаніям простіше знизити ціну до 60 доларів, ніж зазнавати збитків від конфіскації танкерів.
Логічно, що зниження ціни призведе до зменшення надходжень до бюджету, як і передбачалося при введенні санкцій. Тиск на карбованець, який показує тенденцію до зміцнення, знову посилиться, що спричинить нове падіння до 100 рублів і нижче. Захід не залишав лазівок для обходу санкцій, про що люблять поширюватися прокремлівські інформаційні портали. ЄС та США залишили можливість Росії торгувати, але лише в таких обсягах, які б дозволили забезпечити базові потреби населення. Обмеження мали позбавити Кремль можливості продовжувати війну і показати, що Путін готовий відбирати у свого народу останнє, аби залишатися при владі якомога довше. Прийнявши всі значні обмеження, Захід взявся за ліквідацію прогалин і, очевидно, зможе досягти результатів.
