Влада Великобританії офіційно визнала національним проект компанії Xlinks, спрямований на створення трансконтинентального енергетичного мосту. Вони також запровадили заборону на перешкоди для реалізації проекту на території країни. Згідно з планами, підводний кабель протяжністю 3800 км буде прокладено з Марокко до південного узбережжя Великобританії. Але Xlinks доведеться подолати низку політичних, логістичних та фінансових перешкод. Реалізація цього проекту вартістю $25 млрд дозволить Великій Британії задовольнити до 8% своїх потреб в електриці.
Morocco-UK Power Project безперечно можна назвати одним з найбільших будівельних проектів нашого часу. Його витрати оцінюються більш ніж $25 млрд, а терміни реалізації можуть перевищити п'ять років. Розробники висловлюють надію запустити енергоміст у 2029 році, проте реалістичність цього плану під сумнівом.
Із європейськими державами проблем виникнути не повинно. Енергоміст буде прокладений у прибережних водах Португалії, північної Іспанії та південно-західної Франції. У Великобританію він вийде на південному заході острова,
пройде широкою дугою, охоплюючи узбережжя Бретані і Корнуолла, а потім вийде на берег у Північному Девоні. Проект передбачає два кабелі потужністю 3,6 ГВт кожен, якими передаватиметься високовольтна постійна напруга (HVDC). Однак Xlinks ще чекає будівництво сонячних та вітрових електростанцій у Марокко для постачання електроенергії до Великобританії. Необхідно створити ферми сонячної та вітрової енергії загальною потужністю до 11,5 ГВт. На даний момент угоди з владою Марокко не досягнуто, а проект вимагає величезних ділянок землі. Xlinks планує збудувати 200 кв. км сонячних фотоелектричних панелей.
Проект теорії може бути корисним для жителів Марокко з погляду зайнятості населення. Планується, що він надасть до 10 тис. робочих місць. Але досвід подібних ініціатив в Африці показує, що найчастіше для роботи запрошують фахівців з-за кордону із необхідною кваліфікацією. Крім того, проект не зробить внесок в енергосистему Марокко. Марокканці можуть поставити питання, чому мільярди доларів були інвестовані в проект, який насправді нічого не додає до їхньої власної енергосистеми.
Для підтримки роботи цієї інфраструктури потрібно багато води, а країна і так стикається з її нестачею. Що мотивуватиме місцева влада узгодити проект, залишається питанням. Проте Національне управління електроенергії та питної води Марокко підтримує цей план.
Енергетичний міст проходитиме поряд із зоною військового конфлікту в Західній Сахарі. Це може створити труднощі для стабільної експлуатації мосту. Необхідність будівництва величезної батареї ємністю 22,5 ГВт · год і потужністю 5 ГВт у районі виробництва електроенергії також стає додатковим викликом.
Основний аргумент розробника заснований на тому, що енергетичний міст з Африки надасть більше електроенергії, ніж довгобуд у вигляді АЕС Hinkley Point C, вартість якого перевищила $40 млрд і продовжує збільшуватися з невідомим результатом. Однак вартість проекту Morocco-UK Power Project також може виявитися вищою за очікувані $25 млрд, і його завершення може бути відкладено до середини 2030-х років. Неминучими є технічні труднощі, оскільки будівництво енергетичних мостів такої довжини і на такій глибині (700 м) досі не проводилося. Наразі найбільша відстань — 765 км кабелю HVDC за проектом Viking Link між енергосистемами Великобританії та Данії, який має запуститись у січні 2024 року.
Як цей амбітний проект позначиться на британських платниках податків, наразі неясно. У разі успіху енергетичний кабель може стати відправною точкою для формування світової підводної розподільної енергетичної мережі, аналогічної інформаційним каналам, що охоплює всю планету.
