З 2023 року ЄС обмежив постачання трубопровідного газу з Росії. Проте до Європи продовжує надходити російське паливо і відмовлятися від нього, як заявляють самі члени ЄС, ніхто найближчим часом не планує.
Залежність країн Європейського Союзу від російського газу формувалася з часів Радянського Союзу. «Газпром» дав можливість Путіну вибудувати спочатку добрі, а потім об'юзивні відносини. Він став використовувати газ як зброю. Україні добре відомо, як це працює, адже ще раніше у суперечці з Кремлем «Газпром» неодноразово перекривав вентилі до країни.
До вторгнення в Україну Росія забезпечувала до 40% всього імпорту природного газу до ЄС. Після вибухів на нитках «Північного потоку-1» та «Північного потоку-2» у Європарламенті вирішили скоротити постачання трубопровідного газу з Росії. Частка "Газпрому" на газовому ринку Європи скоротилася до 12% від загального імпорту. Постачання російського газу до Європи трубопроводами в даний час обмежено двома маршрутами: перший – через європейську частину «Турецького потоку», спільного проекту «Газпрому» та Туреччини, за яким газ з Росії поставляється до Туреччини дном Чорного моря,
а потім далі до Центральної та Південно-Східну Європу; другий – через Україну через ГІС (газовимірювальну станцію) «Суджа» на кордоні з Росією.
2024 року транзит газу через Україну може зовсім припинитися, оскільки контракт на прокачування газу через нашу країну до Європи закінчується у грудні 2023 року. Очевидно, що ні про яке продовження домовленостей з Кремлем не може бути мови. Водночас від припинення транзиту російського газу через Україну можуть Австрія, Словаччина, Італія та Хорватія. Ці країни, як і раніше, є імпортерами природного газу з Росії у великих обсягах. Набагато сильніше відчує на собі удар Молдова, яка хоч і не отримує російське паливо безпосередньо від «Газпрому». Кишинів залежить від газової електростанції в Придністров'ї, яка співпрацює з газовою держкорпорацією Росії. Перекриття каналів постачання з України фактично позбавить Молдову електрики. Президент Майя Санду заявила, що її країна зараз продовжує будівництво високовольтної лінії електропередач з Румунії, щоб стати енергонезалежною від Кремля і проект буде завершено до 2025 року.
Інший шлях постачання російського газу до Європи залишається «Турецький потік», що проходить дном Чорного моря. Болгарія, через чию територію проходить трубопровід, повністю виступає за припинення співпраці з «Газпромом». У Софії ухвалили рішення підняти податок на транзит російського газу на 10,8 доларів за мегават-годину. Однак Угорщина та Сербія пригрозили Болгарії накладенням вето на рішення ЄС щодо прийняття її до Шенгенської зони, і болгари здалися.
У свою чергу Угорщина, як головний і найсильніший союзник Росії в ЄС, мабуть і не збирається відмовлятися від споживання російського газу. Будапешт використовує паливо для посилення своєї переговорної позиції як з Європою, так і з Росією. Крім того, Угорщина отримує російський газ із суттєвою знижкою та перепродує його іншим європейським партнерам.
І хоча імпорт природного газу країнами Європейського Союзу загалом скоротився, закупівля зрідженого природного газу (ЗПГ) збільшилася після відмови від природного газу на 40%. Європа розробила план REPowerEU, згідно з яким має відмовитися від копалини російського палива до 2027 року. Це планується здійснити здебільшого завдяки ширшому використанню відновлюваних джерел енергії, а використанню ЗПГ. Однак до цього моменту країни ЄС, мабуть, продовжать закуповувати дешевий російський газ незважаючи на те, що це сприяє продовженню війни Кремлем і незважаючи на те, що це порушує їхні власні заборони.
