Китай став основним економічним партнером Росії, який допомагає Кремлю обійти західні санкції: 2023 року двосторонній товарообіг досяг 225 млрд доларів. Постачання Пекіном компонентів подвійного призначення та критично важливого електронного обладнання підтримують можливості військового виробництва агресора. А китайські банки відіграють ключову роль у підтримці російської банківської системи у вигляді збільшення інвестицій у юанях.
У 2023 році товарообіг Росії з Китаєм досяг 225 млрд доларів, що є 22% зростання в порівнянні з 2022 роком і 60% зростання в порівнянні з 2021 роком. Обсяг китайського експорту в Росію через Центральну Азію також помітно збільшився, що посилює роль Пекіна як головного торгового союзника і постачальника військової економіки Росії. У результаті Китай став головним партнером Кремля.
Пекін продовжує політику, яка може призвести до введення вторинних санкцій, особливо щодо банківських установ. Позиція китайського уряду утримує багато великих державних корпорацій від партнерства з Росією через страх стати жертвою санкцій. Однак такий підхід не заважає приватним підприємствам, у тому числі виробникам дронів, брати активну участь у торгівлі з агресором.
Пекін стверджує,
що він не постачав до Росії китайські комплектуючі для зброї або будь-які предмети, пов'язані з військовою технікою. Реальність така, що багато товарів і компонентів, що широко використовуються у війні, мають подвійне застосування і тому можуть поставлятися під виглядом “цивільної” продукції. Наприклад, FPV-дрони, які масово виробляються в Росії, мають у своєму складі виключно "цивільні" деталі.. Агресор, як і раніше, має можливість імпортувати значні обсяги таких товарів, у тому числі мікропроцесори, друковані плати, різні електронні та радіотехнічні компоненти, необхідні для оборонного виробництва. Кремль досягає цього через прямі китайські канали та інші посередники, такі як держави Центральної Азії або Об'єднані Арабські Емірати. Отже, Китай монополізував російський ринок електроніки, постійно постачаючи критично важливі компоненти.
Китай продовжує постачати Кремлю сучасні верстати з числовим програмним управлінням (ЧПУ), які мають критичне значення для російського військово-промислового комплексу.. З 24 лютого 2022 року Китай збільшив постачання цих верстатів до Росії вдесятеро.
Згідно з російськими митними деклараціями, китайські постачання верстатів з ЧПК у липні 2023 року склали 68 млн доларів, що суттєво більше, ніж 6,5 млн доларів у лютому 2022 року. Нещодавнє дослідження, проведене в Інституті Київської школи економіки командою, що займається дослідженням санкцій, показує, що хоча Китай є світовим лідером у виробництві верстатів з ЧПУ низької та середньої точності, деякі компоненти китайських верстатів з ЧПУ, як і раніше, поставляються із західних країн та їх союзників.. Таким чином, деякі китайські верстати з ЧПУ, які експортуються до Росії, можуть мати західні бренди, хоча насправді виробляються в Китаї.
У період із січня по жовтень 2023 року 20,9% військової продукції та 27,2% найважливіших компонентів, що імпортуються Росією, були вироблені в країнах, що входять до коаліції з експортного контролю. До цих країн входять ряд держав-членів ЄС, Японія, Південна Корея, Тайвань та США. Їхні цифри, однак, затьмарюються Китаєм, який поодинці виробляє 63,1% військових товарів Росії та 58,7% найважливіших компонентів для виробництва зброї..
Значна частина російського імпорту, що становить 26,8% (2,02 млрд доларів) військових товарів із січня по жовтень, була сформована в третіх країнах за дорученням підприємств із країн, що входять до санкційної коаліції.. Приблизно дві третини цієї продукції виробляється у Китаї.
У тактичних бомбардувальниках Су-24 було виявлено різні запасні частини, у тому числі виготовлені компаніями зі США, Японії та Швейцарії та доставлені до Росії через Китай та Гонконг; ракети «Калібр» та «Кинжал»; безпілотники "Форпост", "Орлан", "Shahed-136", "Куб"; бортовий комп'ютер "Багет"; та станція перешкод Р-330BMW. Це говорить про те, що Росія стикається з проблемами у пошуку альтернативних постачальників цих товарів та підвищення темпів внутрішнього виробництва, що наголошує на ефективності санкцій.
Китайські банки стали основними кредиторами російської банківської системи після запровадження західних санкцій. За перші 14 місяців війни в Україні "Industrial and Commercial Bank of China", "Bank of China", "China Construction Bank" та "Agricultural Bank of China" збільшили свої інвестиції в Росії з 2,
1 млрд до 9,7 млрд. доларів. У результаті частка юанів у російських експортних платежах зросла до 16%. На думку заступника директора з розвитку Інституту Київської школи економіки Андрія Онопрієнка, кредити китайських банків російським фінансово-кредитним організаціям, які значною мірою замінюють долари США та євро юанями, свідчать про те, що санкції надають очікуваний вплив.. Проте китайські банки, як і раніше, значно відстають від австрійського Raiffeisen Bank International, найбільшого західного банку, який працює в Росії. За час війни Райффайзен Банк збільшив свої активи в Росії більш ніж на 40% з 20,5 млрд до 29,2 млрд доларів.
Пекін також допомагає російській економіці закупівлі вуглеводнів з РФ. Ці постачання становлять понад 70% російського експорту до Китаю.. Однак продаж нафти і газу потрібні Росії більше, ніж купівля цієї сировини до Пекіна. Такий обережний підхід рішуче дав КНР перевагу у відносинах із Путіним.
Підтримка Китаю дозволяє Кремлю оминати західні санкції. Збільшення частки Пекіна на російському ринку наголошує на залежності Кремля від переміщення найважливіших компонентів виробництва озброєнь із Заходу до Китаю.. Одностороння залежність Росії від Пекіна підвищує ймовірність того, що українські партнери використовуватимуть вторинні санкції для обмеження двосторонньої торгівлі, особливо якщо такі заходи вживатимуться проти окремих компаній. Такий підхід значно обмежить здатність Росії вести затяжну війну проти України.
