Кремль оголосив про перетворення своїх військових округів, щоб заручитися підтримкою свого офіцерського корпусу та організувати підготовку збройних сил для майбутньої війни на північно-західних кордонах та за їх межами. Росія хоче розширити свої військові та політичні можливості і вважає пряме зіткнення із Заходом вельми ймовірним, якщо не неминучим, у найближчому майбутньому. Тому Кремль вичікує найбільш вдалий момент, коли увага противника буде максимально розсіяна.
1 березня на місці Західного військового округу було відтворено Ленінградський та Московський військові округи.. Крім того, Південний військовий округ було розширено за рахунок окупованих територій України. Північний флот втратив статус воєнного округу. Кремль представив дві основні цілі форматування військово-адміністративного поділу Росії, про яке вперше було оголошено ще у грудні 2022 року. Обидві вони спрямовані на те, щоб активізувати російські сили для продовження війни в Україні та підготовки до майбутніх війн та мобілізації.
По-перше, російське політичне керівництво намагається купити лояльність у офіцерського корпусу,
який зав'язав у війні.. Створення двох військових округів замість одного означає збільшення кількості посад для нових генералів та полковників у структурі управління, виконання обіцяних підвищень по службі для офіцерів, які виявили себе на полі бою. Разом із запланованим формуванням нових мотострілкових дивізій замість бригад це також означає підвищення полковників до генералів незалежно від фактичної чисельності військ у дивізіях.
По-друге, утворення Ленінградського військового округу, до якого увійдуть сухопутні війська з реформованого Північного флоту, означає повернення до ідеї війни на своїх північно-західних рубежах та за їх межами. Іншими словами, Росія всерйоз замислюється про війну проти НАТО, яка розпочнеться із вторгнення до країн Балтії.
Однак, перш ніж розпочати війну, Росія аналізує міжнародну обстановку та внутрішньополітичну ситуацію США та їх ключових союзників. Наприклад, вторгнення до Грузії у 2008 році було скоєно напередодні президентських виборів в Америці, коли адміністрація Буша практично була відсутня при владі. Початок війни проти України у 2014 році став можливим невдовзі після того,
як Захід продемонстрував небажання застосовувати силу проти сирійського режиму Башара Асада, який застосував хімічну зброю проти повстанців.. Дорога для російського військового втручання у Сирії у вересні 2015 року була відкрита після підписання абсолютно антиукраїнських «Мінських угод» у лютому 2015 року, коли Німеччина та Франція продемонстрували свою беззаперечну готовність піти на компроміс із Росією. Нарешті, російський ультиматум НАТО у грудні 2021 року та повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року стали можливими після заворушень у США та атаки на Капітолій 6 січня 2022 року та після того, як таліби швидко захопили владу в Афганістані. У 2024 році відбудуться чергові вибори в США та Великій Британії. Є хусити, які продовжують терор у Червоному морі та проти Ізраїлю майже безкарно. Іран та Північна Корея постачають Росію зброєю, незважаючи на санкції, введені Радою Безпеки ООН. Кремль бачить усе це та аналізує ситуацію.
Російське керівництво усвідомлює, що затримки з постачанням озброєння Україні мають тимчасовий характер і що оборонна промисловість країн-членів НАТО, особливо в США, неминуче ефективніша, продуктивніша і стійкіша, ніж російський ВПК. Простіше кажучи, Путін боїться того дня, коли збройові заводи у США та Європі вийдуть на плановий рівень виробництва, тоді як російська армія загрузне та знекровиться в Україні.
Це не означає,
що Росія неминуче воюватиме з НАТО у 2024 році. Росія хоче розширити свої військово-політичні можливості перед Заходом і вважає пряме зіткнення із Заходом дуже ймовірним, а то й неминучим. Кремль хоче бути готовим до потенційного зіткнення до того, як сили НАТО у Східній Європі будуть посилені.
Росія фактично відмовилася від ідеї переваги в Арктиці як окремої галузі конкуренції чи конфронтації у контексті війни в Україні. Саме тому Путін вирішив перетворити Північний флот просто на флот, а не на військовий округ, який відповідає за арктичний театр військових дій. Відтворений Ленінградський військовий округ буде посилено сухопутними військами Північного флоту та, можливо, військами Центрального та Східного військових округів. Для порівняння, такий перерозподіл сухопутних військ стався кілька років тому, коли передислоковані із Центрального військового округу мотострілецькі бригади посилили Західний військовий округ.
Поділ Кремлем Західного військового округу на два також означає, що з'явиться багато нових посад для генералів та полковників. Як говорилося вище, це дозволяє Кремлю купити лояльність офіцерського корпусу та знизити ризик заколоту серед військового керівництва.. Це стало ще більш актуальним з червня 2023 року, коли заколот Пригожина продемонстрував, що кілька тисяч мотивованих озброєних людей можуть поставити під свій контроль кілька центральних регіонів, а військові не перешкоджатимуть їм у цьому.
Розширення Південного військового округу за рахунок інших окупованих територій України означає, що Кремль виведе частину своїх військ або хоча б частину кваліфікованих офіцерів з України.. Солдати-строковики можуть замінити виведені зі складу війська, оскільки їх набагато простіше передислокувати і ротувати в межах одного військового округу, ніж відправляти до формально окремої зони бойових дій, яка знаходиться за межами якогось військового округу.
Загалом Росія адаптує свою обмежену військову міць до мінливої обстановки на полі бою.. Російське керівництво може вважати, що воно все ще здатне перемогти, оскільки Кремль десятиліттями дотримувався ідеї асиметричного конфлікту із Заходом. Стійка допомога Заходу української армії, найімовірніше, зруйнує ці мрії у довгостроковій перспективі.
