Санкційний списокМарта Дичок Я була приємно здивована тим, що потрапила в російський список персональних санкцій. Коли потрапляєш в такий список РФ, це вважається за честь. Я персона нон грата там. Голова Конгресу українців в Канаді мене привітала з цим. Багато хто писав мені привітання.
Це далеко не перший такий список. Перший з’явився у 2022 році. Канада запровадила санкції проти деяких російських громадян. А Росія у відповідь зробила теж саме проти канадських. Так воно і йде.
Є різні списки: проти фірм, організацій. У першому списку були політичні діячі. Тепер є особистий, проти конкретних людей. Канада запровадила санкції кілька тижнів тому. Це була реакція на смерть Навального. Тепер Росія відповіла. Мені приємно, що я є в тому списку. Подивилася, хто там ще є. 56 людей. Це громадяни, які підтримують «пронацистський режим у Києві». Тим людям забороняється в’їзд до Росії. Це люди, які працюють в науковій громаді в «пробандерівських» структурах і є активними учасниками «русофобської кампанії».
Андрій Куликов: Скільки в Канаді політиків, прихильних до Росії?
Марта Дичок Мені складно на це відповісти.
Але в публічному просторі я таких не зустрічаю. У наукових колах, наприклад, це відносно часто з’являється. Є професорка, яка навіть поїхала до Росії та виступала там, повторювала російські наративи про «фαшиcτський режим» тощо.
Росія провадить геноцидну війну проти України. Я це засуджую постійно і в викладацькому, і в публічному колі, і в медійному. Тому, мабуть, мене додали в список санкцій.
Читайте також: Професорка Марта Дичок: На Заході досі є проросійські вчені попри інформацію про те, що коїть Росія
Про викладацьку діяльністьМарта Дичок Я викладаю курс, який називається «Російська війна проти України». Маю тисячу студентів. У мене є враження, що я маю найбільший курс на цю тему. Бо мені пишуть колеги з інших країн, кажуть «у тебе так багато студентів». Це курс політології. Я його зорганізувала так, що будь-які студенти можуть записуватися: математики, інженери, біологи, музики тощо. Намагаюся дати якомога більше інформації.
Фото: офіційна Facebook сторінка Марти Дичок Минулого тижня, наприклад, була тема міжнародних злочинів Росії. Зокрема про викрадення дітей.
Одна студентка прийшла до мене після і каже: «Я студентка з Китаю. Наша преса пише, що Росія рятує дітей з України, дає притулок, допомагає. Тепер я розумію, що це зовсім не так». Мені приємно, що інформація доходить до широкого кола студентів.
Зараз у Канаді набагато менше говорять про війну в Україні. І в медійному просторі, і в розмовах серед людей. Раніше мене часто питали. Тепер менше. Зацікавленість помітно зменшилася. На мою думку, це закономірно. Не можна постійно з однаковою інтенсивністю утримувати увагу. Але все ж таки в медіа досить часто подається інформація про Україну.
Уваги менше, але вона існує.
Фото: офіційна Facebook сторінка Марти Дичок Читайте також: Професорка Марта Дичок стала президенткою Наукового товариства імені Шевченка в Канаді
Довідка ГРМарта Дичок — асоційована професорка Департаменту Історії та Політичних Наук в Університеті Онтаріо, співробітниця Центру Європейських, Російських та Євразійських Студій, Школи Міжнародних Відносин Мунка, почесна професорка Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Її міждисциплінарні дослідження та викладання стосуються міжнародної політики та історії Східної Європи, колишнього Радянського Союзу та зокрема України, медій, міграції, колективної пам’яті та посткомунізму. З 1991 по 1996, професорка Дичок мешкала в Україні, працюючи над докторським дослідженням, працювала як журналіст у The Guardian та Radio Canada International та викладала в університеті “Києво-Могилянська Академія”.
Опублікувала три книги, Media, Democracy and Freedom. The Post Communist Experience (у співавторстві з Оксаною Гаман- Голутвіною (Oxana Gaman-Golutvina), 2009), The Grand Alliance and Ukrainian Refugees (2000), та Ukraine: Change Without Movement, Movement Without Change (2000). Докторський ступінь здобула в університеті Оксфорда.
Нагадаємо, що у 2022 році Марта Дичок стала президенткою Наукового товариства імені Шевченка у Канаді. Товариство на той час нараховувало майже 200 членів.НТШ у Канаді — продовження НТШ, заснованого у Львові. Коли радянська влада заборонила НТШ, він відродився у діаспорі: в Канаді, Америці, Австралії, в країнах Західної Європи.
Це є наукова організація, до неї входять українські науковці з різних дисциплін, не лише гуманітарії. Українські науковці спілкуються між собою і з громадою. І це була мета створення НТШ.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
