Удари українських дронів, від яких цього року постраждало понад десяток НПЗ, створили проблеми для нафтопереробного сектора Росії, розповіли Reuters щонайменше 10 його представників.
За їхніми словами, на кожному НПЗ є західне обладнання, яке продавали та встановлювали американська UOP («дочка» Honeywell International) та швейцарська ABB; їх спеціалісти також займалися його обслуговуванням. Обидві компанії припинили працювати в Росії після того, як Володимир Путін розв'язав війну проти України у лютому 2022 року.
Як приклад проблем, що виникли, п'ять джерел Reuters розповіли про поломку обладнання на Нижегородському НПЗ (НОРСІ) «Лукойлу» в січні цього року. Усього в грудні-січні аварії у НОРСІ, четвертого за потужністю НПЗ Росії, сталися на трьох установках, через що за першу декаду січня завод виробив лише 60 000 тонн автомобільного бензину, або близько 44% від продуктивності наявних бензинових процесів.
Якщо відновити роботу двох апаратів частково вдалося до другої половини січня, то перша установка каталітичного крекінгу (КК-1) не працює досі і невідомо, коли її вдасться відремонтувати,
за словами джерел Reuters. Зробити це можуть лише фахівці UOP; інженери «Лукойлу» намагалися знайти запчастини на заміну зламаним, але в них нічого не вийшло, сказала близька до російської компанії людина. КК-1 дозволяє випускати на НОРСІ близько 25% всього автобензину, або близько 1,2 млн. тонн на рік.
Проблема лише посилилася, коли НОРСІ атакували в лютому українські дрони, яким вдалося пошкодити інше обладнання, кажуть джерела Reuters. Honeywell заявила, що з лютого 2022 р. не надавала ні продукції, ні послуг як НОРСІ, так і НПЗ компанії «Слов'янськ ЕКО», який спалахнув внаслідок удару дрону 18 березня. Крім того, Honeywell щосили «намагається не допустити можливого потрапляння своєї продукції до Росії через треті сторони».
Внаслідок атак безпілотників у I кварталі з ладу було виведено близько 14% нафтопереробних потужностей, за підрахунками Reuters.
