Чому і як білорусів привчають до російської «нормальності» Криму
Зустріч Олександра Лукашенка з главою окупаційної адміністрації так званої «Донецької народної республіки» Денисом Пушиліним не тільки була широко висвітлена в медіа, а й стала причиною заяви українського зовнішньополітичного відомства.
В українському МЗС заявили що «ця зустріч є ще одним підтвердженням, що позиція нинішньої влади Білорусі щодо суверенітету і територіальної цілісності України продиктована виключно вказівками Кремля і не має нічого спільного ні з міжнародним правом, ні з міжнародними зобов’язаннями Республіки Білорусь». І звернулися безпосередньо до білоруського народу, закликавши громадян сусідньої країни усвідомити, що «на тлі неодноразових контактів посадовців Білорусі з російськими маріонетками з наших тимчасово окупованих територій постійні заяви Олександра Лукашенка про його „теплі почуття“ до „братнього українського народу“ звучать як глузування, а його практичні дії руйнують принципи добросусідства і взаємної поваги, на яких будувалися відносини між українським і білоруським народами»,
— пише Віталій Портников для Крим.Реалії.
Однак «дні Республіки Крим» у Білорусі, які відбуваються саме цими днями, куди менш помітні, ніж офіційні зустрічі в резиденції Лукашенка. А, між тим, проведення цього заходу розраховане саме на те населення, до якого апелює офіційний Київ. Концерти у Вітебську, виставка в Мінську, зустріч бізнесменів у Бресті… Схоже, таким нехитрим «радянським» способом білорусів привчають до російської «нормальності» Криму. І проведення «днів» окупованого українського регіону в Білорусі — ще один крок Лукашенка назустріч Путіну. Крок, який демонструє, що жодних можливостей для маневру після придушення народних протестів проти фальсифікації підсумків президентських виборів 2020 року в Лукашенка вже не залишилося.
Це був вінець дипломатичних успіхів Лукашенка
У минулому білоруський правитель намагався маневрувати між Росією та її сусідами, відстоюючи для себе право «посередника» на пострадянському просторі. Після російсько-грузинської війни 2008 року Лукашенко не тільки не розірвав стосунків із тодішнім президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі,
а й надав йому змогу оприлюднити позицію Тбілісі на державному білоруському телебаченні.
У 2014 році він зустрічається з виконувачем обов’язків президента України, головою Верховної Ради Олександром Турчиновим — при тому, що Кремль називає нове українське керівництво «хунтою». Та й переговори про припинення війни на Донбасі проходили саме в Мінську, в білоруську столицю тоді прилетіли не тільки Петро Порошенко і Володимир Путін, а й Ангела Меркель із Франсуа Олландом — це був вінець дипломатичних успіхів Лукашенка. І, зрозуміло, на цьому тлі про жодні «дні Республіки Крим» і мови бути не могло.
Але, мабуть, коли Лукашенко зрозумів, що єдина для нього можливість збереження влади — спертися на підтримку Москви, оскільки підтримки власного народу вже немає, він утратив можливість відмовляти Путіну. І Росія повільно, але чіпко веде Лукашенка до визнання її уявлень про «новий світовий порядок» і нехтування міжнародним правом.
Почалося все, до речі, з тієї-таки Грузії, коли Лукашенко відвідав фактично контрольовану Москвою Абхазію, а потім прийняв у Мінську президента самопроголошеної республіки Аслана Бжанію.
Але навіть тоді білоруський диктатор намагався переконати світ, що йдеться про приватну зустріч, а не про переговори з лідером суверенної країни. Тодішній міністр закордонних справ самопроголошеної республіки Інал Ардзінба, утім, говорив про фактичне «економічне визнання» Абхазії Білоруссю.
Однак, щоб там не розповідав Лукашенко про свою зустріч із Бжанією, а от зустріч із Пушиліним — це цілком протокольний контакт. І це навіть не легітимізація Пушиліна, а, впевнений, визнання того неприємного факту, що рівень самостійності Лукашенка цілком можна порівняти з рівнем самостійності його гостя з «ДНР».
Залишилося тільки провести «дні Республіки Крим», щоб це остаточно довести.
Опубліковано здозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101. Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США.
Приєднуйтесь донашого телеграм-каналуПогляди NV