Україна, війська якої б’ються з армією країни-агресора РФ уже понад 1000 днів, мимоволі опинилася втягнутою у змагання, що вирує за 1000 миль на захід від Києва, — перегони за посаду наступного канцлера Німеччини.
Про це йдеться в опублікованому 6 грудні матеріалі видання FinancialTimes.
Олаф Шольц, чинний канцлер з Соціал-демократичної партії, і його опонент Фрідріх Мерц — лідер Християнсько-демократичної партії (ХДС), помістили розв’язану РФ війну проти Українив центр своїх кампаній перед позачерговими виборами до Бундестагу в лютому 2025 року.
Приміром, як зазначають журналісти, минулими вихідними Шольц звинуватив Мерца в тому, що той «грає в російську рулетку з безпекою Німеччини», висуваючи ультиматуми Кремлю. Його опонент у відповідь заявив — «у ДНК соціал-демократів передбачена мобілізація страху перед війною».
Ба більше, Шольц буквально цього тижня (уперше за два з половиною роки) приїжджав до Києва з офіційним візитом, а Мерц збирається вирушити в українську столицю вже на початку наступного тижня, зазначають у FT.
Деякі представники ХДС стверджують,
що Шольц їздив до Києва тільки тому, що дізнався про майбутню поїздку Мерца і хотів випередити його. Однак помічник канцлера сказав, що це припущення «жалюгідне і ганебне», повідомили журналісти.
Як зазначають у FT, хоча передвиборча кампанія в Німеччині ще перебуває на ранній стадії, «лінії бою» з питання війни РФ проти України вже окреслено.
Шольц, який очолює уряд меншості після того, як у листопаді колишня трипартійна коаліція розпалася, позиціонує себе як розсудливого державного діяча, що підтримуватиме Україну «стільки, скільки буде потрібно», «не допускаючи ядерної ескалації та прокладаючи шлях до миру», вважають журналісти.
Крім того, Шольц публічно застеріг «гарячі голови» — вочевидь, він мав на увазі Мерца і кандидата в канцлери від Партії зелених Роберта Габека — від «втягування Німеччини у війну з Росією», зазначили в FT.
Мерц і ХДС, своєю чергою, намагаються показати виборцям Шольца як слабкого лідера, чия «напівсерйозна» підтримка України лише подовжила страждання союзника Німеччини і принесла користь Росії, стверджують журналісти.
Зокрема, Мерц заявляв у жовтні 2024 року,
що Німеччина має пригрозити Кремлю озброєнням Сил оборони України крилатими ракетами дальнього радіуса дії Taurus — якщо армія РФ не припинить бомбардувати й обстрілювати українську цивільну інфраструктуру.
Питання «Тельця» стало чіткою лінією поділу між Шольцем і його суперниками. Київ неодноразово закликав канцлера відправити йому зброю німецького виробництва, потужнішу за американські та британські ракети, які він нині використовує для завдавання ударів по російських цілях. ХДС і «зелені» підтримують Україну в цьому питанні.
Але Шольц відмовився відступитися, заявивши, що надання Києву Taurus призведе «лише до ескалації конфлікту» і потребуватиме відправлення німецького військового контингенту в Україну - для допомоги українським військовослужбовцям в експлуатації цих ракет.
Як зазначають у FT, дещо незвично, що питання зовнішньої політики посідають настільки важливе місце в передвиборчій кампанії в Німеччині. Але виборців у ФРН явно хвилює найбільший військовий конфлікт на європейській землі з часів Другої світової війни.
За даними опитування, проведеного в грудні 20−24 роки компанією Forsa,
49% виборців вважають питання війни РФ проти України найважливішим, яке постало перед Німеччиною — крім краху уряду, виборів президента США, конфлікту на Близькому Сході та навіть проблем в економіці ФРН.
Проте, зазначають у FT, підхід Шольца до озброєння Києва Taurus, схоже, підтримується німецькими виборцями. Опитування, проведене нещодавно телеканалом RTL/ntv, показало, що 63% німців виступають проти такого кроку (у квітні 2024 року цей показник становив 56%).
«Шольц безумовно зачіпає нерв (суспільства Німеччини — ред.). У Німеччині існує великий скептицизм щодо надання Україні зброї дальнього радіуса дії, особливо серед виборців соціал-демократів», — заявила в коментарі FT політолог із берлінського Вільного університету Джулія Ройшенбах.
Як вважають у виданні, такий стан речей частково пояснює популярність вкрай правої та проросійської партії Альтернатива для Німеччини (AfD) і ліворадикального «Альянсу Сахри Вагенкнехт« (BSW), які виступають проти надання військової допомоги Німеччини Києву та хочуть, щоб війна РФ і України закінчилася дипломатичним шляхом.
Шольц прагне залучити на свій бік антивоєнний електорат, створюючи у своїй передвиборчій кампанії образ «канцлера миру», періодично викликаючи гнів союзників. Президент України Володимир Зеленський розкритикував його розмову з Володимиром Путіним, заявивши, що канцлер ФРН дав російському диктатору те, чого той хотів — «закінчення міжнародної ізоляції Росії», зазначили в FT.
Але деякі експерти розповіли журналістам, що Шольц «зайшов занадто далеко» — зокрема, намагаючись зобразити опозицію розпалювачами війни.
«Проводити кампанію, засновану на страху, безвідповідально Єдині інші партії, які грають на страху людей перед можливою військовою ескалацією, — це AfD і BSW», — вважає політолог з університету Бундесверу в Мюнхені Карло Масала,
На думку експерта, поки що неясно, допоможе чи завадить позиція Шольца з питання війни РФ проти України йому переобратися. Але, як обличчя непопулярної коаліції, яка хаотично розпалася всього через три роки перебування при владі, він мало чим може похвалитися, стверджує Масала.
«Одна з небагатьох речей, які Шольц справді може продати виборцям,
— його репутація врівноваженого канцлера, який забезпечив існування України і водночас не втягнув нас у Третю світову війну», — підсумував експерт.
Розпад коаліції в Німеччині - що відомо
Правляча коаліція Німеччина розпалася після того, як канцлер країни Олаф Шольц 6 листопада звільнив міністра фінансів Крістіана Лінднера. За ним пішли й інші міністри — його соратники по Вільній демократичній партії.
Як повідомляло The Guardian, урядові інсайдери припускали, що перемога Дональда Трампа на виборах президента США приверне увагу Німеччини і змусить лідерів соціал-демократів, зелених і Вільну демократичну партію (ВДП) Німеччини визнати необхідність єдності. Однак чвари і ворожнеча в Берліні не припинилися, і тепер найбільша економіка Європи занурена «в політичний хаос».
За даними журналістів, відставка Лінднера, ймовірно, призведе до дострокових виборів до Бундестагу в березні 2025 року — на пів року раніше запланованого терміну.
Як свідчать опубліковані 8 листопада результати опитування, проведеного Інститутом вивчення громадської думки INSA на замовлення видання Bild, 57% респондентів-німців підтримують ідею проведення дострокових виборів до Бундестагу після розпаду правлячої коаліції.
12 листопада агентство Bloomberg повідомило про те, що законодавці Німеччини домовилися провести дострокові вибори у країні 23 лютого 2025 року.