Американський режисер Тім Бертон дебютував у ролі фотографа – зняв у ренесансному парку в передмісті Рима містичну історію з Монікою Беллуччі в головній ролі.
Сукня з атласного шовку, пошита на замовлення, Officina Farani; сережки, рожеве золото, білі діаманти, смарагди, онікс, Cartier
«Ніколи не думав, що фотографуватиму для модного журналу. Проте я й режисером бути не планував», – зізнається 66-річний Тім Бертон, майстер фільмів жахів, який на запрошення Vogue приміряв амплуа фотографа. Готичне знімання в «Саду монстрів» у містечку Бомарцо за 70 км від Рима він присвятив Моніці Беллуччі, своїй супутниці на кіномайданчику і в особистому житті. Зловісні скульптури, що прикрашають цей парк епохи Ренесансу, – ідеальні декорації для Бертона, який понад пів століття знімає химерне естетське кіно: його стрічки «Едвард Руки-ножиці», «Свіні Тодд», «Аліса в Країні Чудес», «Похмурі тіні», анімація «Труп нареченої» та серіал-гіт Netflix «Венздей» стали класикою і золотим стандартом жанру.
Напередодні фотосесії Бертон згадав про «Сад монстрів», де бував багато років тому:
«І як воно не спало мені на думку раніше? Це ж ідеальне місце з правильною атмосферою: густий ліс, вкриті мохом кам’яні скульптури – моторошні та романтичні водночас. А товариство Моніки зробило цю поїздку особливою», – каже режисер.
Вовняна сукня, декорована лелітками, Del Core; кольє, біле золото, смарагди, білі діаманти, Cartier
До фотосесії готувався як до знімання фільму. «Я американець, який завжди мав таємне бажання зняти історію жахів по-італійськи, – усміхається він. – І тепер моя мрія здійснилася. Ми впоралися швидко, хоча працювали не менш ретельно, ніж на кіномайданчику: багато одягу, купа реквізиту». І гора ескізів – вони є важливою частиною творчого методу Бертона. Він малює Моніку з першої миті знайомства. Але тут процес був іншим: замість розкадровки Бертон змальовував емоції, які хотів відтворити на світлинах.
Новий фентезійний фільм Бертона «Бітлджюс Бітлджюс» дебютував на Венеційському кінофестивалі у вересні 2024-го. У продовженні стрічки 1988 року Беллуччі грає дружину демона Бітлджюса, який знову виривається з потойбіччя у світ людей і занурює його в хаос.
У ролі демониці-привида 60-річна кінозірка жахаюче прекрасна. «Зустріч із Монікою – мабуть, найкраще, що сталось у моєму житті, – зізнається Бертон. – Наша співпраця така природна і захоплива. Вона майстерно й невимушено втілює в життя найсміливіші задуми. Я одразу відчув міцний творчий зв'язок – можливо, через схожість наших світоглядів: ми обидва відкриті до нового і тонко відчуваємо психологічне підґрунтя мистецтва».
Cукня з вовняного джерсі, декорована лелітками, шкіряні туфлі, усе – Schiaparelli Haute Couture; сережки, рожеве золото, смарагди, онікс, білі діаманти, два браслети, біле золото, смарагди, онікс, білі діаманти, дві каблучки, біле золото, онікс, білі діаманти, усе – Cartier
Знімання для Vogue відбулося одразу після завершення роботи над Бітлджюсом – режисер зізнається, що давно не отримував стільки задоволення від роботи: на імпровізованому майданчику тішився так само, як на початку кар’єри. «Я фотографував просто на айфон. Це дало мені повну свободу, можливість творити інтуїтивно, легко керувати експозицією, експериментувати зі світлинами.
Працюючи, я проживав красу моменту – для мене це дуже важливе відчуття, особливо після стількох років у кінобізнесі. Я хочу продовжувати дивуватися».
Бертон згадує, що завжди тягнувся до фантасмагоричного світу кінематографа. Першим фільмом, який він побачив, був «Аргонавти: у пошуках золотого руна» Ріккардо Фреда. Потім були стрічки Маріо Бави, Федеріко Фелліні та інші шедеври італійського кінематографа: «Мені подобалися режисери тієї школи – їхні роботи схожі на сон, я відчував, що вони мені дуже близькі».
Сукня з шовкової органзи, бавовняного крепу та віскози, Bottega Veneta; сережки, жовте золото, гранати, онікс, білі діаманти, каблучка, жовте золото, цаворити, гранати, онікс, усе – Cartier; шовковий корсет, головний убір, тюлеві рукавички, усе – власність стилістки
Для каліфорнійця Бертона кіно стало найкращим способом дати вихід темним думкам. «Фільми жахів мене ніколи не лякали: я більше боявся батьків і школи, – сміється він. – У моїх стрічках люди бачать темряву, а для мене це просто катарсис, такий самий, який я відчував юним глядачем».
Ми говоримо про аналогове кіно,
тоді як світ – і кінематограф – рухається до штучного інтелекту. «Я працював із різними технологіями і переконаний, що в кожній є свої переваги, – розмірковує Тім. – Я не ностальгую за минулим, але те, що створює людина власноруч, завжди більш реалістичне. У студії Disney мені показали, як за допомогою штучного інтелекту вони можуть миттєво оживляти персонажів, яких я намалював, – від цього стає трохи моторошно, це наче вкрасти душу».
Бавовняна сукня, Andreas Kronthaler for Vivienne Westwood; сережки, рожеве золото, смарагди, онікс, білі діаманти, Cartier; головний убір, тюлеві рукавички, усе – власність стилістки
Кажу йому, що почуття – це і є душа його кіно і цих світлин. Він погоджується: «Часто в моїх фільмах помічають лише темний бік – і він, безперечно, існує. Проте упускають те, що лежить в основі, – а це завжди любов. Я не похмура людина. У моїх роботах є світло».
Текст: Маттіа Карзаніга
Фото: Tіm Burton
Стиль: Colleen Atwood
Зачіски: John Nollet з використанням продуктів Carita Paris
Макіяж: Letizia Carnevale з використанням продуктів Charlotte Tilbury
Манікюр: Silvia Magliocco
Сет-дизайн: Fiona Barnes, Justin Pitkethly
Освітлення: Patrick Bramucci
Диджитал: Antonio Cassio
Продакшн: Magma Productions
Асистентка стилістки: Christine Cantella
