У росії, третьому за величиною виробника пшениці після Китаю та Індії, виробництво зерна минулого року впало на 16%. І клімат у цьому не винний. З того часу, як стало зрозуміло, що західні санкції залишають безліч лазівок, а Кремль прийняв контрзаходи, у суспільстві вкоренилася ідея, що просування росії в Україні неможливо зупинити. Багато хто, у тому числі й у Європі, переконаний, що ніщо не може зупинити військову машину путіна і йому треба дозволити перемогти.
Було сказано, що економічні умови в росії не можуть зупинити його. Можливо. Однак двигун цієї військової машини в російському суспільстві та економіці продовжує подавати димові сигнали, що свідчать про серйозні злами, пише Corriere della Sera.
️На початку року приходять бентежні дані щодо сільського господарства — у росії, третьому за величиною виробнику пшениці після Китаю та Індії, виробництво овочевої продукції минулого року впало на 14%. За останні два роки падіння становило трохи більше 20%.
Тільки за пшеницею спад виробництва за рік склав 16% — з 98,2 до 82,4 мільйона тонн. Це ніби майже все зернове виробництво такої великої сільськогосподарської держави,
як Аргентина, було зведено нанівець. І вчетверо найбільше виробництва зерна Італії.
️Аналітики Олександр Коляндр та Олександра Прокопенко з незалежного російського ЗМІ The Bell, який працює на еміграції, зазначають, що врожай зерна та овочів у росії минулого року впав до 125 млн. тонн із 144,9 мільйона у 2023 році. Це навіть менше ніж 130 мільйонів, про які заявив сам путін за кілька днів до того, як статистичне агентство Росстат опублікувало результати.
У 2022 році, в перший рік війни, виробництво склало 157,6 млн. тонн. За два роки втрати врожаю становили понад 30 млн. тонн, що рівноцінно врожаю великої європейської країни.
️І справа не тільки в погодних умовах які принаймні частково мають минущий характер. Це, безумовно, призвело до скорочення врожаю цукрових буряків та особливо картоплі, що сприяє зростанню цін на деякі основні продукти харчування більш ніж на 50%.
Найбільш важливі фактори, що зумовили крах російського виробництва, пов’язані з рішеннями, прийнятими людьми з плоті та крові. Насамперед, з військовим конфліктом та диктатурою.
Деякі з корінних причин спаду в сільському господарстві нагадують проблеми,
з якими Москва зіткнулася під час тривалого занепаду Радянського Союзу — у фермерів мало економічних стимулів, вони не розуміють, чому мають працювати більше, і тому роблять менше, ніж могли б.
Виробництво стримується обмеженнями та зростаючими експортними митами, які уряд накладає на фермерів, щоб змусити їх продавати свою продукцію на внутрішньому ринку. Цей захід спрямований на стримування галопуючої інфляції (яка сама по собі є плодом військової економіки) шляхом спроби заповнити внутрішній ринок дешевими продуктами харчування.
Остання обмеження запровадили у жовтні 2023 року. Уряд встановив «тимчасову» заборону на експорт пшениці твердих сортів на додаток до квот і мит на продаж інших товарів за кордон, що постійно діють.
️Результат: фермери бачать, що їх доходи скорочуються, інвестують менше та виробляють все менше та менше. Крім того, динаміка війни та демографічна криза роблять робочу силу дедалі більш дефіцитною та дорогою, а санкції ускладнюють та подорожчають придбання сільськогосподарської техніки.
Таким чином, весь механізм однієї з найбільших житниць світу сповільнюється, інфляція в росії продовжує зростати, селяни стають все біднішими.
Не виключено, що путін, як і раніше, “непереможний”, хоча б тому, що у нього є ядерна зброя. Ось тільки в управлінні економікою, двигуном його військової машини, він поступово перемагає сам себе.
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
