Нещодавно оприлюднені дані перепису населення Республіки Молдова за 2024 рік розкривають глибокі демографічні та соціальні трансформації у країні. Результати демонструють складну картину релігійної єдності, урбанізації та демографічних викликів, з якими стикається держава.
Релігійна та демографічна панорама
Згідно з даними Національного бюро статистики, переважна більшість молдован – 95% населення – ідентифікують себе як православні християни. Проте загальна демографічна картина викликає занепокоєння: за останнє десятиліття населення країни скоротилося на 14%.
Урбанізація продовжує набирати обертів – міське населення зросло на 8%, причому найбільша концентрація спостерігається у столиці Кишиневі. Це відображає загальносвітову тенденцію до урбанізації та може свідчити про пошук молдованами кращих економічних можливостей у міських центрах.
Виклики старіння населення
Особливу увагу привертає вікова структура населення:
– Кількість людей віком понад 65 років зросла на значні 18%
– Працездатне населення (15-64 роки) зменшилося більш ніж на 4%
– У віковій групі 0-14 років спостерігається мінімальний приріст лише на 1,
2%
Ці показники свідчать про прискорення процесу старіння населення, що може мати серйозні наслідки для економіки та соціальної сфери країни.
Громадянська ідентичність та мовне питання
Одним з найпомітніших змін стало різке збільшення кількості громадян з подвійним або множинним громадянством – з 5,6% у 2014 році до 15,6% у 2024 році. Це відображає зростаючу інтеграцію Молдови з європейським простором та складну динаміку національної ідентичності.
Етнічна та мовна самоідентифікація залишається складним питанням:
– 77% респондентів визначають себе етнічними молдованами
– Лише 7,9% ідентифікують себе як румуни
– У мовному питанні 49% називають рідною “молдовську” мову
– 31% вважають рідною румунську мову
Важливо відзначити, що у 2023 році румунська мова отримала конституційний статус державної мови Молдови, що стало важливим кроком у визначенні мовної політики країни.
Роль Румунської Православної Церкви
Особливе місце в культурному та релігійному житті Молдови займає Румунська православна церква. Її історична присутність в регіоні сягає століть, а відновлення Бессарабської митрополії у 1992 році стало символом відродження релігійної свободи після радянського періоду.
У 2025 році Кишинівська митрополія відзначатиме сторіччя свого заснування як частини Румунської православної церкви – значна віха, що підкреслює тривалі історичні та духовні зв’язки між Молдовою та Румунією.
Перепис населення проводився з 1 квітня по 7 липня 2024 року, забезпечуючи добровільну самоідентифікацію респондентів щодо релігійної приналежності, етнічності та мови. Отримані дані допоможуть формувати майбутню соціальну політику та краще розуміти динаміку розвитку молдовського суспільства.
Про це повідомляє інформаційний ресурс «Духовний фронт України»