Польща, Литва, Латвія та Естонія хочуть вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
Про це повідомило Міністерство оборони Литви.
У спільній заяві країни зазначили, що після ратифікації Конвенції безпекова ситуація в регіоні кардинально погіршилася. Військові загрози країнам, що межують із Росією та Білоруссю, значно зросли. Тож держави переглянуть усі безпекові заходи, аби стримати можливу агресію.
«Ми вважаємо, що в нинішньому безпековому середовищі вкрай важливо, аби наші сили оборони мали гнучкість і свободу в потенційному використанні нових систем озброєння та для зміцнення обороноздатності», — йдеться в заяві.
Тож міністри оборони Естонії, Латвії, Литви і Польщі одностайно рекомендували вийти з Оттавської конвенції. Вони кажуть, що це рішення показує — країни готові вжити всіх необхідних заходів для захисту своєї території і свободи.
Міністри оборони країн підкреслюють, що, незважаючи на вихід із Конвенції, країни залишатимуться відданими міжнародному гуманітарному праву. Вихід із Конвенції про заборону протипіхотних мін ще мають розглянути в парламентах країн.
- Конвенція про заборону застосування, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін та їх знищення.">Оттавську конвенцію ухвалили 3 грудня 1997 року, а набула вона чинності 1 березня 1999 року. Україна ратифікувала її 27 грудня 2005 року, ставши державою-учасницею з 1 червня 2006 року. На момент підписання Україна володіла п’ятим у світі за кількістю арсеналом протипіхотних мін, поступаючись лише Китаю, Росії, США та Пакистану.
- На початку березня Литва вийшла з Конвенції про заборону касетних боєприпасів — через загрозу з боку Росії. Про намір вийти з конвенцій про заборону протипіхотних мін і касетних боєприпасів говорив і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск.
