Шокує те, що лідери корпорацій та університетів досі навіть не пискнули
Величезне багатство і могутність Америки спирається на два стовпи: університети та бізнес. Перші вигадують ідеї, проводять дослідження та навчають, перетворивши країну на мекку для найкращих умів світу. А бізнес займається інвестиціями та інноваціями, завдяки яким працює могутній економічний мотор США. Утім, президент Дональд Трамп явно має намір зламати і те, і інше.
Поведінка Трампа не дивує. Його ідеї управління економікою завжди були божевільні, і добре відома його ненависть до елітарних навчальних закладів, які він вважає притулком воук-культури. Але шокує те, що лідери корпорацій та університетів досі навіть не пискнули.
У листопаді після перемоги Трампа на виборах у ділових колах запанував обережний оптимізм. Трамп здавався їм позитивним після Джо Байдена, який робив жорсткі заяви на адресу приватного сектора, підтримував профспілки та регулювання. Трамп же, навпаки, обіцяв низькі податки і менше регулювання. Його розмови про мита були проблемою, але більшість вирішила, що це лише розмови.
Фондовий ринок благословив обрання Трампа, злетівши до нових висот. Техномільярдери жертвували йому гроші перед інавгурацією, під час якої схилили перед ним коліна.
Цей оптимізм був глибокою помилкоюНаступні тижні показали, що цей оптимізм був глибокою помилкою. Трамп завдає по економіці один удар за іншим, тож фондові ринки США втратили вже більше, ніж додали після листопада. Важко навіть сказати, що найгірше — запровадження високих мит проти найближчих союзників Америки (Канади, Мексики та Європи) або ж постійні крики, погрози та хитання в торговельній політиці, через які індикатори економічної невизначеності досягли рівня, що перевищує показники часів світової фінансової кризи 2008 року.
Ситуація ускладнюється тим, що Ілон Маск і його Департамент ефективності уряду (DOGE) влаштував хаос у федеральній владі, порушивши базові правові принципи і звільнивши понад 100 тисяч держслужбовців. Але якщо у скасуванні допомоги зарубіжним країнам можна знайти якусь безсердечну логіку, то рішення адміністрації зарубати фундаментальні наукові дослідження, в тому числі у сфері медицини,
біологічних наук та освіти, не можна пояснити.
Читайте також:
Петро Чернишов
Як Америка загнала себе в глухий кут і що робить Маск
Лідерам американського бізнесу має бути очевидно, що Трамп — це явна і нагальна загроза системі, яка створює їхнє багатство. Хоча його хаотична торговельна політика завдає шкоди, ця шкода тьмяніє на тлі загрози базовим інститутам, необхідним для процвітання ринкової економіки: верховенство закону, розподіл влад, держінвестиції в науку та інновації, державна інфраструктура, стабільні та дружні відносини із зарубіжними країнами-однодумцями.
Багато в чому саме завдяки цим інститутам Маск домігся успіху. Компанія Tesla стала б банкрутом, якби не своєчасний державний кредит; а компанія SpaceX отримали десятки мільярдів доларів за держконтрактами. Трамп викинув у сміття всі ці державні інституції заради політичного порядку денного, який не містить жодної послідовної стратегії, а тим паче рішень проблем країни.
Загроза Трампа університетам США навіть більш явна. Він різко скоротив держпідтримку фундаментальних медичних досліджень;
а під приводом боротьби з антисемітизмом довільно позбавив фінансування низку провідних університетів країни. Першими цілями стали Колумбійський університет і Університет Джонса Гопкінса, але під ніж потрапили й інші (включно з моїм університетом — Гарвардським).
Коли базові інститути демократії опиняються в облозі, на лідерів великого бізнесу та освітніх організацій лягає величезний обов’язок — висловитися. Але ні топменеджери компаній, ні президенти університетів не опинилися на потрібній висоті. Вони обрали інший підхід, який гарвардські політологи Раян Інос і Стівен Левітскі назвали «тихим умиротворенням». Розрахунок робиться на те, що, працюючи за лаштунками і не привертаючи до себе уваги, можна буде уникнути найгіршого.
Читайте також:
Іван Компан
«Фінансова історія світу не знає аналогів такого падіння»
Як зазначають Інос і Левітські, ця стратегія не працює. Авторитарні популісти, включно з покійним Уго Чавесом (Венесуела), Владіміром Путіним (Росія), Віктором Орбаном (Угорщина), Нарендрою Моді (Індія) та Реджепом Таїпом Ердоганом (Туреччина), завжди роблять ціллю своїх нападок університети і зневажають академічні свободи.
Цензура — нав’язана владою чи добровільна самоцензура — ось ціна, яку зрештою платять усі виші. Навіть якщо авторитарні лідери від початку налаштовані проринково, з часом вони підривають інституційну базу конкурентної ринкової економіки.
Порівняно з діями цих авторитарних фігур, атака Трампа на демократичні інститути Америки вражає своєю швидкістю, нахабством і прозорістю. Уже більше не можна сказати, що «у нього просто така манера розговорити; а свої погрози він ніколи не реалізує». Жодна організація громадянського суспільства чи громадський лідер не можуть більше сумніватися в серйозності ситуації.
Читайте також:
Тімоті Снайдер
Зло у вас на порозі. Що почалося в США
Влада авторитарних лідерів посилюється, коли їхні противники роз'єднані та бояться висловитися. Такою є трагедія колективних дій: ми всі програємо, коли відмовляємося висунути свою індивідуальну шию. Саме тому на провідні університети і найбільші корпорації країни (на тих, хто має найбільший авторитет і найбільше може втратити) сьогодні лягає непропорційно великий обов’язок хоч щось зробити.
Тільки уявіть, як президенти провідних університетів і найбагатших корпорацій США, разом із профспілками, релігійними групами та іншими організаціями громадянського суспільства, виступають із публічною заявою, в якій чітко й гучно йдеться про небезпеку ослаблення принципів верховенства закону, академічних свобод і наукових досліджень. Цей жест ніяк не зачепить Трампа і його союзників, але він додасть енергії іншим демократичним силам, активізує їх, допоможе їм мобілізуватися. Десятки мільйонів американців сьогодні задаються питанням: коли ж хто-небудь знайде в собі сміливість висловитися. Ті, хто це зроблять, щонайменше опиняться на правильному боці історії.
NV має ексклюзивне право напереклад іпублікацію колонок ProjectSyndicate Републікацію повної версії тексту заборонено
Оригінал
CopyrightProjectSyndicate 2025
Приєднуйтесь донашого телеграм-каналуПогляди NV
