Про це пише Слово про слово.
Після анексії Криму та початку повномасштабної війни проти України кількість дитячих військово-патріотичних таборів у Росії стрімко зросла. До цього процесу активно долучилася й Російська Православна Церква. Хоча в «Основах соціальної концепції РПЦ» ще у 2000 році звучали застереження проти агресивного націоналізму, вже у 2024 році Патріарх Кирил благословив концепцію «Русского мира», яка обґрунтовує війну в Україні як духовну боротьбу за історичні кордони Росії.
У цьому новому ідеологічному контексті діти стали об’єктом особливої уваги. Як повідомляє видання «Вот Так», сьогодні у РФ діє щонайменше 30 великих православних військових таборів. Деякі з них організовані при церквах і монастирях, інші — на базі клубів на кшталт «Пересвіт», де вихованці отримують звання «витязів» і присягають на вірність РПЦ і Росії. Географія таких таборів охоплює всю країну — від Архангельська (табори «Архістратиг») до Забайкалля (табір «Преображення») й Санкт-Петербурга (православний клуб ZOV).
Окрім фізичної підготовки та релігійного виховання, дітей навчають поводженню зі зброєю,
керуванню FPV-дронами, нічним маршам і прийомам самооборони. У ролі інструкторів — кадрові військові та «ветерани СВО».
У білоруських містах, союзних до РФ, також діють подібні табори — зокрема при Свято-Єлизаветинському монастирі в Мінську, або в православному таборі «Дружба» у Вітебську. Там дітей, учасників православних дружин, відкрито готують до війни, прикриваючись церковною місією.
Проте духовенство, яке залишається вірним Євангелію, висловлює глибоку тривогу. Священик Георгій Рой (Константинопольський Патріархат), який емігрував з Білорусі, називає подібні табори «травмою для дитячої душі» і способом нав’язування культури війни, що суперечить християнству.
«Дітям нав’язують вертикальні відносини, де є лише начальник і підлеглий. Вони вчаться не мислити, а виконувати наказ. А участь церкви в цьому — це сакралізація культу сили, який не має нічого спільного з християнською вірою», — підкреслює отець Георгій.
Священик зауважує, що альтернатива таким таборам існує: це скаутський рух, де діти вчаться співпраці, фізичному розвитку та самостійності без насильства і мілітаризму. Проте, на його думку, головним замовником масової мілітаризації дітей є держава, якій потрібна «армія покірних і психологічно підготовлених солдатів». Церква ж, замість того, щоб протистояти цьому злу, стала його складовою.
Православні військові табори, що навчають дітей воювати під прикриттям духовності, — це нова форма ідеологічної індоктринації, яка суперечить християнським принципам миру, любові й захисту невинних. Там, де мали б звучати слова Христа, лунають накази «стріляй» і «покорися». Істинне християнство — це не про агресію, а про Хрест, - резюмується у повідомленні.
