Парламент Індії схвалив поправки до давнього та спірного закону, що регулює управління так званим вакф-майном — нерухомістю, пожертвуваною мусульманами в релігійних, освітніх чи благодійних цілях. Законопроєкт, який викликав гострі дебати в обох палатах парламенту, надає федеральному уряду ширші повноваження у контролі та реєстрації вакф-майна, що традиційно управляється регіональними мусульманськими радами (Waqf boards
Поправки вже пройшли нижню палату у середу, а наступного дня були затверджені верхньою палатою. Тепер для набуття чинності закон має бути підписаний Президентом Індії.
Що змінюється?Згідно з новими положеннями:
- Федеральний уряд зможе втручатися в реєстрацію та аудит вакф-майна.
- Нерухомість, передана усно, має бути підтверджена документально під час офіційних перевірок — інакше її можуть вилучити на користь держави.
- Надання ключових посад у вакф-радах немусульманам, що викликало найбільше заперечень з боку мусульманських спільнот.
- Дозволяється повернення раніше виділених під вакф державних земель, якщо їх статус не підтверджено.
Прем’єр-міністр Нарендра Моді заявив у соцмережі X (колишній Twitter), що ці зміни є “кроком до сучаснішої та соціально справедливої системи”. Водночас низка критиків вбачає у законі політичний інструмент тиску на мусульманську меншину в Індії, яка є другою за чисельністю у світі.
Законопроєкт викликав внутрішню кризу в правлячій коаліції — декілька політиків з союзницьких партій подали у відставку на знак протесту.
Опозиція: “Закон антиконституційний”Лідер Індійського національного конгресу Маллікарджун Харґе заявив у парламенті:
“Цей закон шкідливий як для мусульманської спільноти, так і для основ нашої конституції”.
Опозиція також наголошує, що вакф-майно за ісламським правом не може бути продано чи використано в інших цілях, і нові норми можуть дискримінувати релігійні спільноти, підриваючи їхні права на самоврядування.
ДовідкаВакф — це форма пожертви в ісламі, коли мусульманин передає майно (землю, будівлі тощо) у користування для релігійних, благодійних чи освітніх цілей. В Індії вакф-майно часто використовується як мечеті, школи або громадські центри, і традиційно управляється місцевими мусульманськими радами без втручання з боку держави.
Ця законодавча ініціатива стала черговим джерелом конфлікту між владою та релігійними меншинами Індії, вказуючи на напружену ситуацію навколо свободи віросповідання та автономії громад у багатонаціональній державі.
