В Ісландії розуміють питання щодо зміцнення обороноздатності та поновлення переговорів про вступ у Євросоюз через дії адміністрації США Дональда Трампа. Про це 27 квітня пише The Wall Street Journal.
Бувши членом засновником Організації Північноатлантичного договору, Ісландія не має постійних збройних сил. Також вона не є частиною Європейського союзу. Останнім часом країна стикається зі зростанням ризиків через підвищення військової активності на Крайній Півночі, оскільки зміна клімату відкриває раніше непрохідні водні шляхи. Водночас Ісландія відчуває на собі антагонізм між адміністрацією Трампа і Європою, пише The Wall Street Journal.
Прем'єр-міністерка Кріструн Фростадоттир планує провести референдум щодо ЄС до 2027 року, хоча деякі ісландці вважають, що політика Трампа підштовхує їх до більш раннього вступу у блок. Одним із нагальних питань є огляд стратегії національної оборони, який зараз обговорюють. Фростадоттир зазначила, що військову діяльність в Ісландії іноді залишали поза увагою. Міністерка заявила, що ісландці уважно стежать за розвитком подій навколо Гренландії, з якою мають тісні зв'язки.
Ісландія, як і інші країни Північної Європи, тривалий час намагалася вберегти Арктику від мілітаризації. Однак це більше неможливо, тому ісландці оцінюють, як виглядає розширена оборона.
Зазначають, що США вважають як Ісландію, так і Гренландію критично важливими країнами для внутрішньої безпеки. Гренландія важливе виявлення російських ракет та оборони Штатів. Уточнюють також, що російські підводні човни мають пройти кордон біля Ісландії, перш ніж атакувати Америку.
