Чому виникає легеневий фіброз та як його розпізнати, розповіла пульмонологиня, терапевтка Клініки МЕДІКОМ Олена Миколаївна Піонова.
Щодня людина у стані спокою робить в середньому від 12 до 20 вдихів і видихів за хвилину. За добу — близько 17-28 тис. разів. Ми майже не помічаємо цього процесу, адже дихання є вродженим рефлексом, тобто чимось звичним і автоматичним. Але з кожним вдихом легені виконують складну і важливу роботу: щоразу, коли ми вдихаємо кисень, легенева тканина розширюється, а коли видихаємо вуглекислий газ — стискаються.
Тканина легень — еластична, чутлива до подразників і тонка. Завдяки тому, що альвеоли, крихітні повітряні мішечки в легенях, мають надзвичайно тонкі стінки, на вдиху кисень легко проникає у кров, а вуглекислий газ на видиху без труднощів виводиться назовні.
Реклама
Що відбувається в легенях за фіброзу?
Структура легеневої тканини змінюється. Альвеоли починають вкриватися рубцевою тканиною, яка не бере участі в газообміні. Легені втрачають еластичність, стають жорсткими, їм важко розширюватися. Як наслідок — кисень менш ефективно проникає в капіляри,
а кров недостатньо ним насичується, через що порушується клітинне дихання всіх внутрішніх органів. Найперше це позначається на роботі серця, головного мозку та нирок.
Чому легеневий фіброз невиліковний?
Епідерміс (верхній шар шкіри), печінка, слизова оболонка шлунка та кишківника здатні до регенерації, тобто навіть після серйозного пошкодження вони можуть самостійно відновлюватися. Легені, на жаль, мають обмежену здатність до регенерації — повільно відновлюються, а після значного пошкодження не можуть «виростити» нову здорову тканину, як, наприклад, печінка. Рубцева тканина не зникає з часом і не перетворюється назад на здорову легеневу тканину.
Процес рубцювання відбувається, оскільки таким чином організм намагається відремонтувати пошкодження. Але сполучна тканина не має функцій альвеол, які забезпечують газообмін.
Серед причин, які сприяють розвитку легеневого фіброзу, виділяють:
- вірусні та бактеріальні інфекції, наприклад, COVID-19 (постковідний легеневий фіброз);
- аутоімунні хвороби — ревматоїдний артрит, дерматоміозит, системний червоний вовчак;
- вплив шкідливих речовин,
як то вугільний пил, випари фарб або розчинників, пил пташиного пір’я, грибки;
- куріння;
- приймання деяких ліків.
Нерідко у пацієнтів діагностують ідіопатичний фіброз, коли не вдається встановити точну причину, яка спричиняє захворювання. У такому разі лікування спрямоване на уповільнення прогресування хвороби та полегшення симптомів.
Після стабілізації стану, незалежно від причини, впродовж усього життя пацієнту необхідна підтримувальна терапія, оскільки легеневий фіброз — хронічна хвороба.
Про її розвиток зазвичай сигналізує:
- задишка — спочатку виникає під час фізичних навантажень, а згодом навіть у стані спокою;
- хронічна втома, яка не минає після сну;
- тривалий сухий кашель;
- поверхневе, часте дихання;
- втрата ваги;
- потовщення кінцевих фаланг пальців (симптом «барабанних паличок»).
Піонова Олена Миколаївна
Читайте також
-
Дата публікації 15:59, 21.04.25 Категорія Здоровий спосіб життя Кількість переглядів 1945 Гельмінт в оці: офтальмолог розповів, як уникнути зараження
-
Дата публікації 09:33, 12.04.25 Категорія Здоровий спосіб життя Кількість переглядів 1691 Небезпечні експерименти зі здоров’ям: лікарка пояснила, чому уринотерапія не лікує
-
Дата публікації 16:19, 09.11.24 Категорія Здоровий спосіб життя Кількість переглядів 35k Як і чому болять суглоби: пояснює лікарка-ревматологиня
