Суд у Лондоні оголосив тюремні вироки шістьом болгарам, які шпигували на користь Росії у Великій Британії.
Про це пишуть The Guardian і BBC.
«Бабелю» потрібна ваша підтримка
У редакції «Бабеля» працює понад два десятки людей. Це не дуже велика редакція, але й не стартап. Ми оновлюємо сайт, ютуб, телеграм-канал та тікток. Ми свідомо відмовилися від найпростіших способів заробити (наприклад, від реклами онлайн-казино). «Бабель» існує на гранти й донати читачів. Ми хочемо менше покладатися на грантодавців і більше — на вашу підтримку. Так ми зможемо сфокусуватися на зобов’язаннях перед вами: представляти повну й об’єктивну новинну картину дня.
Найсуворіший вирок винесли лідеру угруповання Орліну Русеву — він проведе за ґратами 10 років і 8 місяців.
Решту обвинувачених також відправили до вʼязниці. Як пояснив суддя Гілліард, кожного з обвинувачених позбавили волі на різні терміни з огляду на різний ступень тяжкості злочинів, які вони скоїли.
Так Бізер Джамбазов дістав 10 років і 2 місяці вʼязниці, а Катрін Іванова — 9 років і 8 місяців. Тим часом Ваня Габерова — 6 років,
8 місяців і 3 тижні, Тихомир Іванчев — 8 років, а Іван Стоянов — 5 років і 3 тижні.
Верхній ряд, зліва направо: Орлін Русев, Катрін Іванова, Іван Стоянов.
Нижній ряд, зліва направо: Бізер Джамбазов, Ваня Габерова, Тихомир Іванчев.
Кожен із шістьох засуджених має провести в увʼязненні щонайменше половину призначеного строку. Після цього вони отримають шанс вийти на свободу умовно-достроково.
Головні цілі шпигунів — це журналісти-розслідувачі Роман Доброхотов і Христо Грозєв, які допомагали викрити участь російської влади в організації отруєнь нервово-паралітичною речовиною спочатку колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля, а потім — опозиціонера Олексія Навального.
За версією обвинувачення, шпигуни виконали шість шпигунських операцій на користь Росії на території Великої Британії та інших країн Європи із серпня 2020 року до лютого 2023-го. Серед іншого, вони стежили за Доброхотовим і Грозєвим, а ще — за військовою базою в Німеччині, де навчалися українські військові. Вони збирали їхні номери телефонів.
У тексті вироку суддя наголосив: фізично внаслідок дій підсудних ніхто не постраждав,
хоча в листуванні обговорювали варіанти викрадення і вбивства обох журналістів.
Стеження організував колишній операційний директор платіжної компанії Wirecard Ян Марсалек — Наприкінці червня 2020 року німецький технологічний гігант Wirecard опинився в центрі фінансового скандалу через шахрайство приблизно на €2 мільярди. Головний підозрюваний — операційний директор компанії Ян Марсалек — зник. Влада Німеччини й Австрії оголосила його в міжнародний розшук.
Крім фінансових махінацій, стало відомо про звʼязки Марсалека з російськими спецслужбами та приватними військовими компаніями в Африці та на Близькому Сході. Він часто літав до Росії за різними паспортами, зокрема і за дипломатичним, писали розслідувачі Bellingcat.
Навесні 2022 року журналісти зʼясували, що Марсалек живе на околиці Москви, де його приховує ФСБ. У нього є російський паспорт на імʼя Германа Баженова.
">його вважають керівником шпигунської групи. У 2021—2022 роках найняті ним люди шпигували за розслідувачами, організували пограбування квартири Грозєва й обговорювали можливе викрадення або вбивство журналістів. Читайте також:
- Ян Марсалек — найрозшукуваніший у світі шахрай. Він повʼязаний зі спецслужбами Росії, ПВК у Лівії та Сирії. А ще може переховуватися в Білорусі ― переказуємо розслідування Bellingcat
