Установки з поглинання вуглецю не покрили власні викиди
Станції компанії Climeworks, розташовані на сході Ісландії, не змогли витягнути з повітря навіть той обсяг вуглецю, який самі викидають, повідомляє Heimildin із посиланням на дані фінської Puro.Earth та звіти самої Climeworks.
Так, за 2023 рік вуглецеві викиди від діяльності уловлювачів Climeworks становили 1,7 тисячі тонн, у той час, як установка витягує щонайбільше тисячу тонн на рік.
Штучне сонце: в США термоядерна установка майже втричі перевершила власний рекорд
Під час відкриття першої станції станції «Косатка» сподівалися, що вона уловлюватиме з повітря чотири тисячі тонн вуглецю щорічно. Реальні ж обсяги принаймні у чотири рази менші.
Торік Climeworks частково ввела в експлуатацію станцію «Мамонт», яка після повноцінного запуску (що має статися до кінця цього року), як очікувалося, могла б уловлювати 36 тисяч тонн вуглецю. За перші десять місяців роботи вона витягнула лише 105 тонн.
У США реалізують один із наймасштабніших проєктів в історії сонячної енергетики Америки
Вентилятори протягують повітря через фільтри, затримуючи вуглець. Ця операція вимагає багато енергії, оскільки лише дуже мала частина атмосфери містить CO2 - кількасот частинок на мільйон.
Кожна тонна вловленого «Мамонтом» вуглецю потребує 5-6 тисяч кВт/год енергії, як сказав в інтерв’ю Nikkei гендиректор Climeworks Ян Вурцбахер. Він же зізнався, що станцію не проєктували з урахуванням енергоефективності - спиралися лише на очікувані обсяги висмоктування. Виходить, що для повної компенсації вуглецевого сліду Ісландії щороку потрібно до 72 терават - приблизно в чотири рази більше електроенергії, ніж країна виробляє.
Вартість вилучення однієї тонни вуглецю сягає приблизно тисячі доларів. Компанія заявляла, що з часом хоче знизити ці витрати до 100 доларів.
Торгівля повітрям
При цьому Climeworks торгує вуглецевими квотами - серед яких не лише обсяги
