Днями у Китаї був справжній геополітичний фанфарний марш — їхні винищувачі J-10C і JF-17 вперше взяли участь у бойовому конфлікті
Де саме? Правильно — Кашмір, той самий регіон, де ще вчора люди сперечались за воду, а сьогодні - за повітря.
І от китайські літаки не просто політали — вони когось навіть збили. Індійські Rafale, між іншим. Скільки? Хтось каже два, хтось — п’ять, а хтось просто святкує й не рахує. Але китайські новини вже кричать: «Ура! Ми тепер не тільки кросівки виробляємо — ми ще й влучно стріляємо з наших літаків!».
А тепер кілька слів про самі Rafale. Це французький багатоцільовий винищувач покоління 4++, розроблений компанією Dassault Aviation. Дуже дорогий, дуже хвалений, Індією куплений у кількості 26 штук Його рекламували як game-changer у регіоні, з сучасною електронікою, потужним радаром і ракетою Meteor. І тут — бах! — і китайський J-10C його нібито збив. У Парижі, напевно, одне вухо сіпнулося.
І хоч у публіці - святковий настрій, глибоко в серці військово-промислового комплексу КНР звучить полегшене «фууух…» Бо до того моменту ці літаки були лише теоретично бойові.
А тепер — бойові практично. І не розсипались.
Всередині сидить чимало ідей, «випадково» дуже схожих на західні
Ну і, звісно, треба чесно сказати: всередині цих винищувачів сидить чимало ідей, які «випадково» дуже схожі на західні. Інженерна думка з Європи та США, обгорнута в китайську інновацію й обережно «проінтегрована». Раніше — працювало погано. Тепер — працює лякально добре.
А тепер — до Пакистану.
Колись у них армія була — як шаурма на вокзалі: лаваш з Туреччини, капуста з Китаю, соус — хтозна звідки. Ракети — одні, радари інші, танки — треті. І от уперше, завдяки Китаю, вони отримали повноцінну бойову екосистему: літаки, радари, засоби РЕБ, командування — усе в одній прошивці. І все це — майже повністю китайського походження. Без міксу з європейських або американських систем. Тобто — нічого французького, ніяких Rafale, жодної паніки через сумісність.
Командири сидять у штабі і бачать поле бою в реальному часі: «О, отут дрон, отут ціль, отут перекус». Все інтегровано, як в Apple Watch, тільки без режиму «заспокойся і подихай».
І тут варто замислитись. Бо Америка довго думала,
що має монополію на передові військові технології, як колись — на смартфони. Але от сюрприз — Китай вже не просто доганяє. Він уже б'є по крилах.
Підсумок від експертного дивана: китайські системи тепер — не просто «копія з AliExpress». Вони вже стріляють, взаємодіють, і ще й трохи залякують. А якщо це все працює в бою — то десь у штабах НАТО вже хтось перестав їсти круасан і замислився.
Ну і ще прочитав — кому цікава ця військова метушня:
Індія купує дуже багато «заліза» в Ізраїлю. А Туреччина постачає дрони Пакистану (в основному, дарує - бо в покупця дуже скромний військовий бюджет). І от обом — Ізраїлю і Туреччині - дуже кортіло перевірити, як їхні дрони поводяться в реальних боях. Кажуть, перевірили. Все задовільно. Можна війну згортати.
Текст опубліковано з дозволу автора
Оригінал
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
