Європейський парламент сьогодні підтримав різке підвищення мит на добрива з Росії та Білорусі.
Про це йдеться у коментарі директора з корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова, повідомляють Українські Новини.
У повідомленні сказано, що з 1 липня 2025 року в ЄС почнуть діяти нові мита на добрива з Росії та Білорусі.
Мита впроваджуватимуться за прогресивною шкалою - до 430 євро за тонну до 2028 року.
Основна мета - знизити залежність ЄС від російських добрив, частка яких сьогодні перевищила 35%.
«Рішення Європарламенту щодо запровадження високих мит на добрива з Росії та Білорусі в перспективі матиме позитивний вплив як на український ринок, так і на ринки ЄС. Протягом останніх років ми спостерігали парадокс: попри санкційний тиск з боку ЄС, імпорт російських та білоруський азотних добрив до ЄС лише зростав. Сьогодні їхня частка в ЄС перевищила 35%», - повідомив Олег Арестархов.
Арестархов зазначив, що це мало прямі наслідки:
По-перше, це створювало непрості умови для європейських виробників добрив, які дотримуються високих стандартів прозорості, екологічності та соціальної відповідальності та головне - вони купували більш дорогий газ на європейському ринку.
Європейські фермери купували дешеві російські добрива зроблені з дешевого газу, що «вбивало» багатьох європейських виробників, вони були змушені масово зупиняти виробництво.
По-друге, частина російських та білоруських добрив, після незаконної переупаковки в країнах ЕС та маніпуляціями з сертифікатами країни походження, транзитом переправлялась в Україну.
І це напряму шкодило українським виробникам. Україна втратила більше половини ринку карбаміду.
По-третє, європейські виробники, які не змогли конкурувати з російськими та білоруськими добривами на ринку ЕС, також були змушені шукати нові ринки збуту.
Зокрема серед таких ринків була й Україна.
Польща й країни Балтії на сьогодні залишаються одними з найбільших імпортерів добрив в Україну.
І це, звісно, також шкодило українським виробникам.
Рішення ЄС приведе до повної трансформації Європейського ринку добрив.
Відбудеться перерозподіл його основних гравців.
Зміниться структура ринку і для України: нелегальний імпорт перепакованих російських добрив йтиме в більшості випадків тільки з країн, які знаходяться з рф в єдиному митному просторі.
Ми очікуємо, що завдяки рішенню ЄС, потік і російських/білоруських добрив, і європейських добрив в Україну через певний час зменшиться.
Це посилить українських гравців.
Рішення ЄС матиме відкладений ефект, адже сьогодні ЄС вже переповнений російськими добривами. рф готувалась до цього рішення заздалегідь, тож максимально наростила експорт в ЄС в останні місяці.
Український ринок зможе відчути суттєвий ефект від перекриття російських та білоруських добрив тільки наприкінці року.
За умови, якщо у європейських політиків все ж вистачить волі довести це рішення до кінця та не здати назад під час перемовин щодо завершення війни.
Україна має значні виробничі потужності, технології й логістику, здатні забезпечити стабільні поставки якісних добрив до ЄС.
Для нас це не лише шанс відновити справедливу конкуренцію, а й можливість посилити економічну взаємодію між Україною та європейськими країнами.
Українські заводи отримають шанс бути більш завантаженими, та шанс наростити експорт добрив в ЄС.
Такі гіганти як ОПЗ чи «Дніпроазот», зможуть бути перезапущені після трирічної зупинки».
Як повідомляли Українські Новини, у I кварталі 2025 року заводи азотного холдингу Ostchem збільшили виробництво добрив на 5,3% до 529,3 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли було виготовлено 502,8 тис тонн.
