Розвиток берегової вітроенергетики
Одним із флагманів нового підходу є вітропарк Kriegers Flak у Балтійському морі - найбільший береговий вітровий парк Данії, що також виконує роль енергетичного мосту між Данією та Німеччиною. Він сприяє балансуванню цін на електроенергію та зміцнює енергетичну безпеку обох країн, забезпечуючи альтернативу викопному паливу, пише Euronews.
«Європі потрібно більше власної відновлюваної енергії, - коментує Джайлс Діксон, CEO організації WindEurope, що об’єднує понад 600 компаній. - Це основа енергетичної, економічної та національної безпеки».
Нині офшорна потужність ЄС становить близько 20 ГВт, а до 2050 року Євросоюз планує збільшити її до 360 ГВт. Це масштабний проєкт, що спирається на політичну підтримку та стрімке впровадження інновацій.
Вітрові установки можуть «красти» вітер одна в одної
У данському порту Есб’єрг уже зараз видно обриси майбутнього. Звідси шведська компанія Vattenfall дистанційно керує понад 1200 турбінами у чотирьох країнах. Алгоритми дедалі більше беруть на себе керування, а автоматизація - ключ до ефективного масштабування.
«Одне з головних завдань - логістика. Берегові вітропарки потребують багато простору. Тому портам, як наш, доводиться розширюватися», - каже CEO порту Есб’єрг Денніс Юль Педерсен.
Будівництво в морі - недешева історія. Спеціалізовані судна, як-от Wind Osprey, обладнані гігантськими кранами, що можуть монтувати все більші турбіни, працюють за сотні тисяч євро на добу. А обслуговування морських турбін - це ще й складність доступу, погодні ризики та солоні бризки, які швидко зношують обладнання.
«Вартість обслуговування може становити до третини загальних ви
