Заступник державного секретаря Міністерства оборони Латвії з питань логістики, національний директор з озброєння генерал-майор Андіс Діланс в інтерв'ю Radio NV виключив можливість дестабілізації його країни через те, що в ній багато російськомовного населення.
«Наші державні установи та служби безпеки заборонили трансляцію російського телебачення — формально та неформально. Але ж є інші інструменти: YouTube, Telegram та подібні соцмережі, через які люди мають доступ до інформації. Фактично зараз кожен користується тією інформацією, яка йому до вподоби, і може щодня дивитися російське телебачення», — розповів Діланс в ефірі Radio NV.
Він зазначив, що це стосується не лише прикордонних регіонів, а й деяких міст і навіть столиці, де проживає багато російськомовного населення.
«Але особисто я не сумніваюся в нашому суспільстві. Я не бачу жодного способу, як конфлікт міг би початися зсередини Латвії, тому що ми контролюємо ситуацію та стежимо за нею. Наші правоохоронні органи та силові структури задіяні щодня. Ми моніторимо ситуацію, і в мене немає сумнівів, що наша країна не могла б дестабілізуватись зсередини»,
— заявив латвійський генерал.
9 червня стало відомо, що у Латвії порушили проти депутата Сейму Алєксєя Рослікова кримінальну справу щодо надання допомоги державі-агресору Росії та розпалювання національної ворожнечі та ненависті.
Приводом для порушення справи став виступ Рослікова на засіданні латвійського Сейму 5 червня під час розгляду декларації про «злочинну русифікацію» — причому метою документу є встановлення обмежень на використання російської мови в суспільному житті Латвії.
Росліков закінчив свій виступ фразою російською мовою «Нас більше, і російська мова — наша мова», а також непристойним жестом.
Оскільки використання російської мови на засіданні парламенту Латвії та під час спілкування з громадянами заборонене регламентом, депутата Рослікова вилучили із зали — за неповагу до Сейму.
Після інциденту депутат заявив латвійському телебаченню, що не шкодує про скоєне.
