У п’ятницю, 27 червня, азіатські акції досягли найвищого рівня за останні три роки, слідуючи за ралі на Уолл-стріт.
Водночас долар США впав через побоювання щодо незалежності Федеральної резервної системи та очікування якнайшвидшого зниження процентних ставок, повідомляє Reuters.
Читайте також:
Безпрецедентна реакція на мита Трампа. Такого падіння ринки не знали з початку пандемії — фінансист Як йдеться в матеріалі, фондові індекси в усьому світі, найімовірніше, завершать тиждень на позитивній ноті, оскільки побоювання щодо напруженості на Близькому Сході та невизначеності з приводу тарифів і торговельних угод поки що відійшли на другий план.
Найширший індекс акцій Азіатсько-Тихоокеанського регіону за межами Японії від MSCI. На початку сесії індекс досяг найвищого рівня з листопада 2021 року, тоді як індекс запасів по всьому світу досяг нового рекордного максимуму в четвертій сесії поспіль
Ф’ючерси EUROSTOXX 50 і ф’ючерси DAX зросли більш ніж на 0,5%, тоді як ф’ючерси FTSE практично не змінилися.
Ф’ючерси на S&P 500 і Nasdaq зросли на 0,1% кожен. Причиною оптимістичного настрою стала новина про те,
що Вашингтон досяг угоди з Пекіном щодо прискорення поставок рідкісноземельних металів у США.
Японський Nikkei зріс на 1,4% і вперше за п’ять місяців перевищив позначку в 40 000. Акції в Гонконзі та материковому Китаї торгувалися з невеликим зниженням, хоча індекс CSI 300 очікується зростання на 2,6% за тиждень, що стане максимальним показником з листопада 2024 року.
Що стосується сировинних товарів, ціни на нафту, як очікується, щотижня знизяться на тлі дотримання режиму припинення вогню між Іраном та Ізраїлем і ослаблення побоювань щодо ризиків поставок на Близький Схід.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 0,58% до $68,12 за барель, тоді як американська нафта зросла на 0,6% до $65,63 за барель у п’ятницю, але обидві ціни, як очікується, впадуть більш ніж на 10% за тиждень. Спотова ціна на золото впала на 1% до 3294,50 долара за унцію.
Раніше повідомлялося, що у квітні 2025 року США запровадили мита на імпорт товарів із більшості країн-партнерів, у межах від 10% до 49%. Згодом дію тарифів було призупинено на 90 днів для проведення двосторонніх переговорів.
Найгостріше протистояння відбулося між США та Китаєм. Обидві сторони неодноразово підвищували митні ставки, які сягнули 145% з боку США та 125% з боку КНР. Після цього почалися переговори щодо окремої торговельної угоди, які вимагали особистої участі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна.
26 червня 2025 року президент США Дональд Трамп заявив про те, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують аналогічну з Індією
