У Росії суттєво розширено перелік інформації, що класифікується як державна таємниця. Відтепер під гриф «цілком таємно» можуть потрапити не лише військові дані, але й економічні показники, зовнішньополітичні стратегії, результати наукових досліджень, а також аспекти мобілізаційної підготовки. Відповідний указ підписано на тлі затяжної війни проти України та зростаючого міжнародного тиску.
Аналітики розглядають це не лише як захід безпеки, а й як інструмент тотального контролю над інформаційним полем усередині країни. Зокрема, приховування мобілізаційних даних сприймається як спроба уникнути паніки серед населення та критики урядових рішень.
Нові обмеження передбачають сувору кримінальну відповідальність: розголошення засекреченої інформації може каратися ув’язненням на строк до восьми років. Це створює вкрай небезпечне середовище для журналістів, дослідників і правозахисників, що працюють у Росії або над її тематикою.
Незалежні спостерігачі наголошують, що така політика фактично унеможливлює прозору оцінку стану російської армії, бюджету або масштабів репресій, а отже — поглиблює інформаційну ізоляцію держави.
Нагадаємо, Путін заявив про готовність до наступного раунду переговорів з Україною.
