Литва з 2026 року планує розгорнути у себе українську Акустична система виявлення дронів — це система, яка використовує звук для виявлення та ідентифікації дронів. Вона може бути частиною ширшої системи антидрон або використовуватися окремо. Такі системи можуть виявляти дрони за звуком їхніх двигунів або інших компонентів. Деякі системи використовують нейронні мережі для аналізу звукових сигналів та визначення типу дрона.
">акустичну систему виявлення безпілотників. Про таку необхідність у Литві заговорили на тлі зростання кількості інцидентів з дронами, які залітають з боку Білорусі — лише за останній місяць зафіксували щонайменше два таких випадки.Про це в ефірі суспільного телеканалу LRT сказав головнокомандувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас.
«Бабелю» потрібна ваша підтримка
У редакції «Бабеля» працює понад два десятки людей. Це не дуже велика редакція, але й не стартап. Ми оновлюємо сайт, ютуб, телеграм-канал та тікток. Ми свідомо відмовилися від найпростіших способів заробити (наприклад, від реклами онлайн-казино). «Бабель» існує на гранти й донати читачів.
Ми хочемо менше покладатися на грантодавців і більше — на вашу підтримку. Так ми зможемо сфокусуватися на зобов’язаннях перед вами: представляти повну й об’єктивну новинну картину дня.
Фінансування на закупівлю системи вже виділили у 2025 році, а до кінця року її протестують та адаптують до литовської інфраструктури. Масове розгортання системи планують на 2026 рік.
Впровадження затрималося через необхідність адаптувати українську систему до американських оборонних платформ, які використовують в Литві. За словами генерала Раймундаса Вайкшнора, програми мають бути сумісні між собою, аби не зашкодити роботі інших систем.
Міністр оборони Довілє Шакалєнє та генерал Вайкшнорас також підкреслили, що нові технології мають бути повністю інтегровані в єдину мережу оборони — з чіткою координацією між відомствами, визначеними зонами відповідальності та централізованим прийняттям рішень щодо нейтралізації загроз.
Поряд із акустичними засобами, Литва також розгортає електрооптичні, тепловізійні та радіолокаційні системи, а також готує законодавчі зміни для того, щоб тимчасово закрити повітряний простір.
Це дозволить винищувачам НАТО діяти без ризику для цивільних об’єктів.
Що передувалоЗбройні сили Литви 10 липня повідомляли про безпілотник, який залетів на територію країни з Білорусі та впав, — це був російський безпілотник «Гербера». Після обстеження місця падіння виявилося, що безпілотник зроблений з пінопласту і не є вибухонебезпечним.
У понеділок, 28 липня, у повітряному просторі Литви, виявили безпілотник невстановленого типу, який, ймовірно, залетів на територію країни з Білорусі. Місцеві жителі помітили дрон вранці в понеділок на висоті близько 200 метрів недалеко від Вільнюса. Обʼєкт виявили близько 8:00 ранку.
Поліція повідомила, що залучила всі сили для його пошуку. Наразі незрозуміло, який саме дрон залетів у Литву і де він міг упасти.Зараз тривають пошуки можливих уламків або самого безпілотника, якщо він аварійно приземлився.
«Ці дрони — не випадковість. Ми справді живемо поруч із війною. Білорусь — плацдарм для агресії Росії проти України. Польща, Латвія, Румунія стикаються з тими ж явищами. «Заблукалі» дрони — це наслідок ефективного українського захисту», – каже міністр оборони Довіле Шакалене.
На думку Шакалене такі інциденти будуть траплятися — навмисні, випадкові, або провокації. Це наслідки навчань у Білорусі або ефективної роботи української протиповітряної оборони.
Автор: Артемій Медведок
