Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передає Укрінформ.
Обидві країни, попри економічну співпрацю, розглядають одна одну радше як потенційних ворогів, ніж надійних союзників, що підтверджується взаємним шпигунством і суперечливими геополітичними інтересами.
У червні 2025 року під час 12-денного конфлікту між Іраном та Ізраїлем член Ради з визначення політичної доцільності Ірану Сейєд Мохаммад Садр звинуватив Росію у передачі Ізраїлю розвідданих про розташування іранських систем ППО.
За його словами, це свідчить про марність так званого “стратегічного союзу” з Москвою, адже Росія засудила напад Ізраїлю на Іран лише на словах, але фактично сприяла йому.
“Цей інцидент підкреслив крихкість партнерства, де економічні зв’язки не гарантують політичної лояльності”, - зауважили у СЗР.
Після 2022 року Росія інвестувала значні кошти в Іран, ставши у 2024 році найбільшим іноземним інвестором в Ісламській Республіці. У 2023 році обсяг російських інвестицій становив 2,7 млрд доларів, а в нафтогазовий сектор Москва пообіцяла вкласти ще 8 млрд доларів.
У Бушері працює російська атомна станція, триває будівництво її другої черги, а у провінції Хормозган будується ТЕС “Сірік”.
Російська нафтова компанія “ЗН Восток” активно діє в Ірані, а серед перспективних проєктів – залізниця “Решт – Астара”, кредитована РФ, і газопровід через Азербайджан.
Однак ці амбітні плани опинилися під загрозою. Історична недовіра, підкріплена сучасними конфліктами інтересів, робить союз двох режимів ілюзорним. Москва втрачає не лише Іран, але й статус глобального гравця на Близькому Сході, зазначили у СЗРУ.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина будує сухопутний маршрут між Китаєм і Європою, що витіснить РФ з євразійського ринку.
