У Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, на якому вперше була продемонстрована повна ядерна триада — ракети з ядерними боєголовками, здатні запускатися із суші, моря та повітря. Захід приурочили до 80-ї річниці закінчення Другої світової війни, однак експерти розглядають його як масштабну демонстрацію сили та політичного сигналу як потенційним противникам, так і власному населенню.
Серед ключових експонатів — міжконтинентальна ракета Dongfeng-5C, яку державне агентство «Сіньхуа» назвало «стратегічним козирем», здатним вразити будь-яку ціль у світі. Парад також включав показ сучасних лазерних, гіперзвукових, автономних і безпілотних систем, які можуть відіграти роль у можливому конфлікті навколо Тайваню.
Голова КНР Сі Цзіньпін виступаючи перед більш ніж 50 тисячами глядачів, заявив, що «китайський народ твердо стоїть на правильному боці історії» та закликав до створення нової системи глобального управління світом. При цьому офіційний лозунг параду — «мир у всьому світі» — різко контрастував із демонстрацією ядерного арсеналу.
За оцінками Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI),
лише за 2024 рік Китай додав близько 100 нових ядерних боєголовок, збільшивши свій арсенал майже удвічі порівняно з 2020-м — до 600 боєзарядів.
На трибуні поруч із Сі були присутні володимир путін, лідер КНДР Кім Чен Ин, представники Ірану, Пакистану, кількох країн Центральної та Південно-Східної Азії, а також Угорщини та Словаччини. Натомість США та Велика Британія, які відіграли вирішальну роль у перемозі на Тихоокеанському фронті, участі не брали.
Аналітики вважають, що парад був спрямований не лише на зовнішній світ, а й на внутрішню аудиторію.
За даними Reuters, китайським чиновникам по всій країні доручили дивитися трансляцію та робити записи про свої враження. Експерти додають, що парад мав відвернути увагу від проблем усередині Народно-визвольної армії Китаю, де в останні роки відбуваються масштабні чистки вищого командного складу.
Кадри, на яких Сі Цзіньпін крокує поруч із путіним та Кім Чен Ином, стали головним символом демонстрації непокори Заходу. Водночас спостерігачі застерігають: попри зовнішню ефектність, залишається відкритим питання, наскільки боєздатною є продемонстрована техніка, адже армія Китаю не брала участі у масштабних бойових діях з 1979 року.
