Про це пише Washington Post із посиланням на трьох чинних та колишніх американських чиновників, обізнаних із ситуацією.
Вашингтон значною мірою ігнорував хунту у Малі з моменту, коли та захопила владу у країні. Окрім того, США ввели санкції проти кількох високопоставлених малійських офіцерів за співпрацю з найманцями з російської ПВК «Вагнер», яку звинуватили у серйозних порушеннях прав людини.
Та, за словами співрозмовника WP, за часів адміністрації Дональда Трампа формується новий підхід.
«Адміністрація чітко дає зрозуміти: ми не вважаємо, що нам слід оцінювати, як ви прийшли до влади. Меседж такий: ми тут, якщо ви тут» — сказав один із колишніх американських чиновників.
Як писало AFP, улітку кілька високопоставлених американських діячів відвідали столиці Буркіна-Фасо, Малі та Нігеру — ці країни вже понад десять років борються за викорінення джихадистів, пов’язаних з «Аль-Каїдою» або угрупованням «Ісламська держава».
На початку липня Рудольф Аталлах, радник Трампа з питань безпеки та боротьби з тероризмом, відвідав Малі, щоб запропонувати «американське рішення» для боротьби з заворушеннями.
За даними WP, на приватних зустрічах Аталлах повідомив, що на столі переговорів є все: від обміну розвідувальними даними до американського обладнання та навчання малійських сил. Співрозмовники видання також стверджують, що ЦРУ вже отримало «більше свободи» для обміну інформацією з малійцями. А надані розвідувальні дані були використані під час ударів Малі.
Однак американські посадовці зазначили, що стратегія США все ще перебуває в процесі формування, оскільки адміністрація намагається з’ясувати, як діяти в умовах занепокоєння щодо дотримання прав людини з боку хунти, а також через ймовірність того, що вона може передати американську розвідінформацію росії.
Як відомо, глава малійської хунти підтримує особистий звязок з главою росії володимиром путіним, а у червні їзди до нього з офіційним візитом у Москву.
Що відбувається у Малі?У 2021 році у Малі відбулися два військові перевороти внаслідок яких до влади прийшла хунта на чолі з полковником Ассімом Ґоїтою, яку не визнала світова спільнота.
Спочатку лідери хунти користувалися підтримкою населення, що було втомлене від зростаючого екстремізму та розчарувалося у Франції — колишньому колоніальному правителю Малі,
а потім — партнеру у сфері безпеки. Режим швидко вигнав французькі війська, запросив російських найманців з ПВК «Вагнер» і розпочав тактику «випаленої землі», щоб повернути контроль над територіями, захопленими екстремістами.
«Вагнерівці» забезпечували особисту охорону представників хунти, допомагали урядовій армії у бойових діях проти повстанців, а також брали участь у підготовці місцевих військових. Однак правозахисні організації, зокрема Human Rights Watch, звинувачували «вагнерівців» у вбивствах мирних жителів та інших злочинах.
А тим часом повстанці лише зміцнили свої позиції: бойовики з угруповання JNIM, повязаного з «Аль-Каїдою» розширили свої територіальні та стратегічні амбіції по всій Західній Африці та тепер чинять тиск на уряд Малі, щоб той розпочав переговори. А сахельське відділення «Ісламської держави» консолідувало владу вздовж кордону Малі з Нігером, використовуючи його як плацдарм для ударів.
Аналітики вважають, що Сполучені Штати хочуть обміняти військову підтримку західноафриканських хунт, які борються з джихадистами, на вигідний доступ до величезних мінеральних багатств регіону.