Ставлення до ветеранів воєн – показник не тільки економічного стану держави, але й менш матеріальних речей. У першу чергу – того, як країна та її влада ставляться до своїх громадян. PG зібрало інформацію про те, як ставляться до ветеранів в різних країнах.
США
Військові та поліцейські в США можуть почати отримувати повноцінну пенсію після 20 років служби. Військовослужбовець, який прослужив у мирний час 20 років або провоював в армії США хоча б один день, вважається ветераном.
Пенсії в США складаються з двох компонентів – державного та накопичувального. Військові мають додаткові виплати ще й з третього фонду.
Для ветеранів діють системи страхування життя та здоров'я, пільги з податків та медичного обслуговування ветеранів і членів їх сімей; надання позик на будівництво житла та багато іншого.
Вдовам ветеранів призначаються щомісячні виплати в розмірі від $1500, а також виплати на кожну дитину, яка не досягла 18 років (приблизно $500), і часткова компенсація їх навчання в коледжах і університетах.
Всього на компенсації родичам ветеранів Другої світової війни, воєн у Кореї,
В'єтнамі, Кувейті, Іраку та Афганістані щорічно з бюджету США витрачають близько $8 млрд.
У США існує міністерство у справах ветеранів (United States Department of Veterans Affairs). Ветерани Другої світової отримують від міністерства надбавку в розмірі $1200 до звичайної пенсії, яка в середньому по країні становить $1400. У віданні міністерства перебувають сотні лікарень і поліклінік, в яких ветерани отримують безкоштовне лікування, також ветеранам надаються безкоштовні доглядальниці. У структурі відомства працюють близько 280 тис. осіб – більш численний штат має тільки Пентагон.
Ветерани та члени їх сімей отримують медичну страховку за рахунок коштів федерального бюджету. Причому ветеран має право не тільки на необхідну для здоров'я операцію або ліки, але також і на пластичну операцію і на такі ліки як віагра. Також ветерани, згідно з прийнятим в 1944 році біллем G.I., отримують безкоштовну освіту.
Незважаючи на такі преференції, значна частина американських ветеранів останніх воєн живуть фактично на вулиці і вважаються бездомними. Причини цього в основному психологічні.
Психічна нестабільність солдатів, які пройшли Ірак або Афганістан, призводить до зловживання алкоголем або наркотиками. Створити сім'ю ці чоловіки часто не можуть. Виникають складнощі з працевлаштуванням, адаптацією в суспільстві. Влада бачить цю проблему і постійно намагається її якось вирішити.
Особливим прикладом у США є ветерани В'єтнамської війни. На відміну від ветеранів інших воєн, вдома вони не зустріли вдячності. Суспільство, яке перебувало в політичному та ідеологічному розколі через непопулярну війну, зустріло їх з байдужістю, а іноді й ворожістю. Це призвело до великої кількості психологічних проблем. Лише через десятиліття після війни американське суспільство почало визнавати травму цих ветеранів і надавати їм належну підтримку.
Велика Британія
У Великій Британії державною підтримкою ветеранів займається підрозділ Міністерства оборони – Агентство у справах військовослужбовців та ветеранів (Veterans UK).
Право на отримання пенсії має будь-який британець, який постраждав під час війни. Розмір пенсії ветерана залежить від військового звання і тяжкості поранень.
Щомісячні виплати коливаються від $2200 до $10 000. Якщо є необхідність, держава додатково оплачує ветерану доглядальницю.
Провідна організація ветеранів війни – Королівський Британський легіон. Його членом може стати будь-який колишній військовослужбовець, який має британське підданство, коли-небудь служив у збройних силах Співдружності націй, загонах Червоного Хреста, а також особи, які служили на торговому флоті та в збройних силах союзників під час війни.
Британський легіон будує свою роботу за кількома напрямками. Перш за все, це фінансова підтримка та допомога в психологічній адаптації військовослужбовців, які звільняються в запас або відставку, в рамках якої організація виділяє житло для ветеранів, надає матеріальну допомогу, виплачує стипендії, сприяє організації санаторного лікування тяжкохворих.
Інший, не менш важливий напрямок – це використання досвіду військовослужбовців-відставників у цивільному житті, їх перепідготовка та перенавчання. Є безкоштовні курси з основ менеджменту та бізнесу, роботи з комп'ютерною технікою, з будівельного та теслярського ремесла,
з роботи в дитячих дошкільних закладах та надання соціальної допомоги вдома. Бажаючі відкрити свою власну справу можуть взяти безоплатну позику в розмірі 2500 фунтів стерлінгів.
Велика увага приділяється перехідним програмам, які допомагають ветеранам підготуватися до повернення в цивільне життя ще до завершення їхньої служби. Наприклад, програма Career Transition Partnership надає консультації, навчання та підтримку в пошуку роботи.
Франція
Проблемами французьких ветеранів займається Міністерство у справах колишніх військовослужбовців і жертв війни. Середня пенсія за лінією цього відомства (без надбавок і допомоги спеціалізованих асоціацій) становить $1400. Крім цього, ветерани Другої світової отримують щорічну виплату в розмірі $770.
Ветеранам надається безкоштовна медична допомога будь-якого плану та безкоштовні ліки, щорічні санаторно-курортні та лікувально-оздоровчі заходи за рахунок держави. Також передбачені й інші види пільг: транспортні, комунальні, податкові.
З недавніх пір ветеранами війни стали вважати колишніх військовополонених, а також бійців інтернаціональних бригад,
які воювали в Іспанії.
У французьких ветеранів існує пільга – вони виходять на пенсію не в 67 років, як всі інші пенсіонери, а в 60. Розмір пенсії – від 3,5 до 5 тисяч євро.
Крім держструктур, у Франції діють громадські організації, що об'єднують колишніх військовослужбовців і жертв війни. Всі вони входять до Союзу асоціацій ветеранів Франції, засновником якого був Шарль де Голль.
Гордістю ветеранів Франції є Будинок інвалідів у Парижі. Це не тільки музей військової слави, але й державний військовий госпіталь, що працює у двох основних напрямках: хірургічна допомога та реабілітація хворих. Також сюди приходять ветерани, які потребують догляду. Вони перебувають на повному пансіоні, а з їх пенсії 30% відраховуються Будинку інвалідів.
Німеччина
Залежно від звання та заслуг розмір пенсії ветеранів, які воювали у Другій світовій війні, коливається від $1600 до 9000. Наприклад, пенсія молодшого офіцера становить $2700. Близько $440 нараховуються вдовам загиблих.
Виплати належать особам німецького походження, які служили в армії Німеччині і «виконували статутну військову службу відповідно до правил її проходження до 9 травня 1945 року».
Ветерани можуть розраховувати на безкоштовну дворазову госпіталізацію протягом року, а якщо мова йде про військовополонених, то кількість госпіталізацій необмежена. Також держава частково оплачує колишнім солдатам вермахту відвідування місць, де вони воювали, в тому числі і за кордоном.
Спочатку колишні есесівці не отримували пенсії, оскільки за визначенням Нюрнберзького трибуналу були членами злочинної організації, якщо тільки у них не було стажу служби в регулярних військах. Згодом призовники СС почали отримувати пенсію.
Гестапівці, які до війни були поліцією, отримували пенсії цивільних службовців, якщо їх не засудили за військові злочини.
Японія
В Японії зараз немає державної системи підтримки ветеранів воєн, оскільки країна не брала участі у військових конфліктах після Другої світової, і тому не було необхідності створювати такі програми. Ветерани минулих конфліктів та члени їхніх сімей, як правило, отримують підтримку від благодійних організацій або через інші соціальні програми, але не від спеціалізованих державних структур.
Розмір надбавки до звичайної пенсії японським ветеранам Другої світової залежить від звання і терміну служби.
Максимальна надбавка становить близько $5700 на місяць, мінімальна – $887. Жертви атомних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі отримують додатково приблизно $1000 на місяць. Ветеранам і жертвам бомбардувань надається безкоштовне медичне обслуговування.
Ізраїль
Ізраїль – країна з постійною загрозою військових конфліктів, тому для неї питання адаптації ветеранів є надзвичайно актуальним. Ветерани, які отримали поранення або страждають на ПТСР, мають доступ до спеціальних медичних центрів. Там їм надають повну медичну, фізичну та психологічну реабілітацію.
Ізраїльська система також передбачає соціальну та професійну підтримку ветеранів. Для цього існують програми перепідготовки, консультації з питань кар'єри та грошові пільги. Держава забезпечує навчання ветеранів новим професіям і допомагає їм повернутися до нормального життя.
Ветерани Другої світової отримують щомісячну допомогу – близько $1500. Люди, які під час війни перебували в концтаборах і гетто, у 2007 році також були прирівняні до ветеранів Другої світової і отримали такі ж пільги. Крім пенсії, раз на рік колишнім в'язням нацизму виплачується $300 на оздоровлення.
Ветерани також отримують матеріальну допомогу від різних недержавних фондів.
Ветеранам Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) виплачується пенсія в розмірі $1700. Така ж сума належить громадянам, які постраждали в терористичних актах.
Ветерани всіх воєн в Ізраїлі звільняються від сплати муніципального податку, вони отримують істотні знижки на оплату ЖКГ, щорічну допомогу в розмірі 35% від середньої заробітної плати в країні, 10-відсоткову надбавку до допомоги на оренду житла, знижку 75% на ліки.
Хорватія
Боротьбу за незалежність під час розпаду Югославії в 1991-1995 роках хорвати називають Вітчизняною війною. Через неї пройшли практично всі дорослі чоловіки країни, статус «захисник» мають близько півмільйона осіб із 4-мільйонного населення Хорватії.
Міністерство у справах ветеранів виникло через три роки після війни, зараз воно називається Міністерством хорватських захисників.
У ньому продовжують вести Реєстр хорватських захисників, куди вносять живих учасників війни, загиблих, полонених і зниклих безвісти. На основі цього реєстру будується вся політика соціального захисту ветеранів.
У цьому ж реєстрі знаходяться і ветерани Другої світової війни.
Час, проведений на фронті, зараховується ветеранам у подвійному розмірі до трудового стажу. Всі захисники та члени сімей загиблих мають право на мінімальну пенсію. До уваги беруться інвалідність, поранення, травми та хвороби, спричинені полоном.
Мінімальна пенсія захиснику починає виплачуватися, якщо він провів на фронті від 100 днів. Середня пенсія захисника – 600-700 євро (звичайна середня пенсія в два рази менше).
Ветерани та деякі категорії дітей захисників (інвалідів) мають право на стипендії у вищих навчальних закладах та часткову компенсацію оплати за навчання у вищій школі або середній школі, а також на безкоштовні підручники.
Також держава виплачує одноразову річну матеріальну допомогу в розмірі 450-500 євро родині захисника в разі травми, стихійного лиха, смерті близької людини тощо. Вона також оплачує навчальні курси, курси підвищення кваліфікації або перекваліфікації безробітним або членам їх сімей.
Можна отримати від держави гроші на відкриття власного бізнесу – близько 5000 євро. Роботодавці,
які створюють робочі місця для захисників або для дітей загиблих/зниклих безвісти, отримають по 6000 євро за прийняття на роботу однієї такої особи.
Є також мережа лікарень і санаторіїв для ветеранів, виплата допомоги на лікування та реабілітацію, ліки за пільговими цінами, пільги на житлові кредити.
Конфлікт у 1932 році влади США з ветеранами Першої світової війни
Наприкінці Першої світової війни, в 1918 році, мільйони американців були мобілізовані для участі у війні з Німеччиною. Багатьох відправили до Франції. Після перемоги повертаючихся зустрічали промовами і парадами. Щоб кожен міг дістатися до свого будинку в різних містах, їм давали квиток на поїзд і обіцяли якісь гроші в майбутньому (через систему контрактних сертифікатів). Демобілізовані солдати почали шукати роботу. Щоб взяти їх, доводилося звільняти інших, особливо жінок. А незабаром ще й почалася Велика депресія, в результаті роботи позбулися вже працювали ветерани.
Влітку 1932 року розпочався «Марш за солдатську надбавку» – близько 43 тис. ветеранів та членів їхніх сімей зібралися у Вашингтоні з вимогою достроково виплатити грошима їхні контрактні військові сертифікати.
Закон від 1924 року давав їм право на отримання пенсійних ветеранських виплат (бонусів) за виданими їм сертифікатами після досягнення старості (вони не могли отримувати виплати до 1945 року).
Адміністрація президента Герберта Гувера відмовилася, оскільки для погашення сертифікатів не було коштів. Щоб набрати потрібну суму, довелося б підвищувати податки в розпал економічної кризи.
Ветерани протягом декількох тижнів збиралися на вулицях, розбили кілька таборів у місті. Після того як Сенат відхилив законопроект про дострокове погашення сертифікатів, частина учасників маршу поїхала додому, але ті, хто залишився, заявили, що готові сидіти у Вашингтоні до 1945 року, дати обіцяного погашення сертифікатів.
Гувер побоювався, що ветерани, які залишилися, радикалізуються, тому наказав розігнати марш. Публічно він обґрунтував своє рішення тим, що демонстранти, які залишилися в таборах, нібито «не є ветеранами».«Багато з них комуністи і люди з кримінальним минулим. Ветерани, які знаходяться серед них, безсумнівно, не підозрюють, ким насправді є їхні товариші, їх втягують у вчинення насильства,
яке жоден уряд терпіти не буде», – йшлося в заяві президента США.
Розгоном акції керував генерал Дуглас Макартур. 28 липня 1932 року не менше 200 кавалеристів під командуванням майора Джорджа Паттона з шаблями голіпоголі почали рух по Пенсільванія-авеню. За ними слідували загони піхотинців з протигазами, які розкидали гранати зі сльозогінним газом, і танки. Після зачистки Пенсільванія-авеню Макартур віддав наказ рухатися на найбільший табір, розташований на набережній річки Анакостія. Заблокувавши міст через річку танками, військові рушили на табір, розганяючи його мешканців багнетами і сльозогінним газом.
Під час розгону акції було поранено 55 осіб, заарештовано – 135. Двоє ветеранів загинули ще на початку акції під час сутичок з поліцією. Одна дитина померла від сльозогінного газу.
Генерал Макартур потім керував діями армії США під час війни з Японією, він же прийняв її капітуляцію. Командував військами США під час війни в Кореї. Його іноді називають «американським Жуковим» через прагнення до красивих жестів під час війни, нехтування власними втратами і високу самооцінку.
Джордж Паттон відзначився в боях з нацистами e 1943-1945 роках у Північній Африці, на Сицилії, у Франції та Німеччині. Дослужився до звання генерала і посади командувача армією. Як командир діяв жорстко, але в армії його любили за ефективність.
Історія з «Маршем за солдатську надбавку» стала однією з причин формування в американському суспільстві запиту на більш соціально орієнтоване державу. Це зумовило перемогу на виборах восени 1932 року демократа Франкліна Делано Рузвельта і його політики «Нового курсу».
Ця історія також показала владі США, що ветерани воєн є силою, яка потенційно може її повалити або дуже сильно похитнути підвалини існуючого соціально-економічного ладу.
