Зниження цінового обмеження на російську нафту звузить провізні можливості, але у агресора достатньо флоту, щоб ігнорувати цю загрозу
Минуло майже два роки після початку санкційного переслідування російського «тіньового» флоту. Цю ініціативу започаткували США, покаравши перші нафтові танкери 12 жовтня 2023 року. Відтоді санкції проти флоту стали постійним треком санкційної політики США, ЄС, Великої Британії та інших представників західної коаліції.
На цей момент чорний список Вашингтона, Брюсселя та Лондона нараховує більше п’яти сотень танкерів, на які накладено санкції принаймні однієї із трьох основних юрисдикцій. Цей список невдовзі розшириться після затвердження нового, 19-го пакету санкцій ЄС.
Mind проаналізував нинішній етап санкційної політики проти «тіньового» флоту, показники ефективності санкцій, вплив оновленого механізму обмеження ціни на провізні потужності, а також – чому москва не має труднощів у підтримці морських експортних потоків нафти.
Які масштаби санкцій проти «тіньового» флоту? Ключові санкційні ініціативи коаліції щодо російського нафтового сектору включають ембарго на імпорт нафти та нафтопродуктів морським шляхом і механізм обмеження ціни.
«Прайскеп» забороняє резидентам західної коаліції надавати транспортні, страхові, фінансові та деякі інші послуги при продажу російської нафти та нафтопродуктів вище встановленого ліміту.
Щоб обійти це обмеження, москва переважно припинила користуватися послугами західних компаній. Основним транспортним інструментом став танкерний флот, який експерти та медіа описують операційними термінами «тіньовий», «темний», «сірий» або «паралельний».
Реакцією союзників на порушення «прайскепу» стали санкції проти цього флоту. Невдовзі виявилося їх слабке місце – забезпечення дотримання та застосування. Хоча коаліція намагалася зрушити проблему, загальна картина не змінилася.
Тим часом санкційна гонитва за танкерами прискорилася і вже охопила понад 500 суден російського «тіньового» флоту. Для розуміння масштабу: весь світовий флот нафтових і нафтопродуктових танкерів нараховує близько 7000 суден дедвейтом понад 10 000 тонн (дані британського видання Lloyd’s List).
Варто сказати, що каральні заходи проти комерційного флоту – звична санкційна практика. До 2023 року чорний список США містив сотні танкерів «тіньового» флоту Ірану та Венесуели.
Вони стали складовою широкого спектру санкцій, що вводилися проти цих країн протягом багатьох попередніх років. І тоді ефективність санкцій проти танкерів була низькою – зацікавлені учасники торгівлі іранською та венесуельською нафтою напрацювали цілий арсенал обхідних практик. Сумнівно, що були враховані недоліки цього досвіду, які згодом успадкувала санкційна політика проти російського «тіньового» флоту.
Як оцінювати санкції проти танкерів? Запровадження санкцій проти кожної нової групи танкерів супроводжується пожвавленням дискусії щодо їх ефективності або навіть доцільності у нинішньому вигляді.
Головний аргумент критиків більш ніж очевидний: санкції проти танкерів провалилися через їх неналежне застосування. Хоча вони дійсно заблокували частину флоту, москва без видимих проблем підтримує необхідні провізні потужності та дедалі активніше відновлює експлуатацію підсанкційних суден, які забезпечують вагому частку необхідної ротації флоту.
Як заявив нещодавно засновник американської консалтингової компанії IR Consilium Ієн Ралбі, санкції не виводять танкери із бізнесу,
«вони виводять їх із легального бізнесу».
У вересні 2025 року Офіс урядової підзвітності (GAO) США формалізував очевидне: використання росією «тіньового» флоту «обмежувало ефективність» застосування механізму граничної ціни. Щоб надалі розуміти результативність санкцій, відомство рекомендувало дотичним американським держструктурам встановити цільові вимірювані показники їх ефективності.
Дивує одне: чому тільки зараз – на третьому році застосування «прайскепу»?
Низьку ефективність санкцій визнав і співавтор механізму обмеження ціни Бен Гарріс. За словами цього колишнього чиновника Мінфіну США, забезпечення дотримання санкцій стало «справжнім викликом». Водночас Гарріс додав, що підтримка «тіньового» флоту дорого обходиться москві.
Частина заблокованого флоту та «побічна шкода» у вигляді «значних» додаткових витрат на залучення нових суден і підтримку наявного флоту залишаються аргументами прибічників чинної санкційної політики. Проте чимдалі вона нагадує інерційний рух без визначених цілей, роздуту формальність і девальвує пряму мету санкцій. Водночас стрімке збільшення чорних списків танкерів,
очевидно, формує завищені очікування від санкційного інструменту, який себе скомпрометував.
Уже згаданий американський експерт Ралбі висловив думку, яка могла стати слушним дороговказом архітекторам санкційної політики набагато раніше: «Можливо, настав час переосмислити, чого ми хочемо досягти, та переглянути, як цього досягти».
Яку ефективність демонструють санкції проти танкерів? На сьогодні США, ЄС та Велика Британія запровадили санкції проти 535 танкерів, наводить підрахунки український аналітичний центр KSE Institute. Саме стільки суден перебуває під санкціями принаймні однієї із трьох вказаних юрисдикцій. При цьому санкції одночасно всіма трьома основними учасниками коаліції запроваджені проти 124 танкерів.
У 2025 році санкційні зусилля союзників значно активізувалися – чорний список розширився на 379 танкерів, що становить 70% усього підсанкційного флоту. Цю активність розпочав Вашингтон 10 січня, коли було ухвалено надзвичайно важливий пакет проти енергетичного сектору росії, частиною якого стали санкції щодо 159 танкерів. Невдовзі ініціативу взяли Брюссель і Лондон.
Після повернення у президентське крісло Дональда Трампа американська санкційна машина, на жаль, призупинилася.
Як зростала кількість підсанкційних танкерів із 25 січня до 25 липня 2025 року
Контрольна дата
США
ЄС
Велика Британія
Принаймні одна юрисдикція
25 січня
211
59
94
278
25 лютого
211
131
133
313
25 березня
211
131
133
313
25 квітня
211
131
133
313
25 травня
211
314
250
479
25 червня
211
314
270
496
25 липня
211
415
405
535
Джерело даних: KSE Institute / Kpler
Аналітики продовжують визначати ефективність санкцій проти «тіньового» флоту. Загальний тренд засвідчує планомірне зростання комерційної експлуатації підсанкційних танкерів із травня по липень 2025 року.
За інформацією KSE, який користується операційними даними консалтингового агентства Kpler, наприкінці липня на російських експортних маршрутах працювали 94 підсанкційні танкери із 535, або 18% усього флоту із санкційним статусом.
А пікова активність фіксувалася у березні, коли російський експорт обслуговувало 60 підсанкційних танкерів із 313, або 19% усього чорного списку. Того місяця спостерігалося збільшення експортних потоків російської нафти до багатомісячних максимумів після падіння ціни флагманського російського сорту Urals нижче $60 за барель.
Яка кількість підсанкційних танкерів здійснювала перевезення із 25 січня до 25 липня 2025 року
Контрольна дата
США
ЄС
Велика Британія
Принаймні одна юрисдикція
25 січня
16
12
28
44
25 лютого
20
11
25
43
25 березня
29
32
33
60
25 квітня
27
30
33
51
25 травня
22
35
59
76
25 червня
22
52
64
81
25 липня
23
69
76
94
Джерело даних: KSE Institute / Kpler
Аналіз активності підсанкційного флоту протягом перших семи місяців 2025 року підтверджує раніше сформовану тенденцію: санкції США залишаються найбільш ефективними – майже 90% заблокованих танкерів припинили комерційні перевезення, свідчать дані KSE. Санкції Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США вважаються найефективнішими завдяки екстериторіальному застосуванню, тобто поширюються на резидентів інших країн у випадку їх взаємодії із фігурантами санкційного списку.
Яка частка підсанкційних танкерів здійснювала перевезення із 25 січня до 25 липня 2025 року, %
Контрольна дата
США
ЄС
Велика Британія
Принаймні одна юрисдикція
25 січня
8
20
30
16
25 лютого
9
8
19
14
25 березня
14
24
25
19
25 квітня
13
23
25
16
25 травня
10
11
24
16
25 червня
10
17
24
16
25 липня
11
17
19
18
Джерело даних: KSE Institute / Kpler
Як вдається підтримувати чисельність «тіньового» флоту? Хоча союзники значно розширили чорні списки, «тіньовий» флот залишається основним засобом морського експорту російської нафти. Цього року його частка у перевезеннях тримається у межах 60-80%, а її коливання здебільшого пояснюються ціною та активністю попиту на російську сировину.
Попри простій більшої частини санкціонованих суден, москві вдається підтримувати необхідну чисельність і склад флоту та заміщати заблоковані танкери іншими, зокрема, залученими на вторинному ринку.
За даними суднового брокера BRS, у 2025 році близько 30 танкерів щомісяця поповнювали російський або іранський нафтовий бізнес, залишаючи основний ринок. Причому цьогоріч залучення вживаного флоту посилилося, попри координовані спроби коаліції запровадити ретельний моніторинг купівлі-продажу танкерів, що потенційно можуть стати частиною «тіньового» флоту.
За даними суднового брокера BRS, у 2025 році близько 30 танкерів щомісяця поповнювали російський або іранський нафтовий бізнес,
залишаючи основний ринок. Причому цьогоріч залучення вживаного флоту посилилося, попри координовані спроби коаліції запровадити ретельний моніторинг купівлі-продажу танкерів, що потенційно можуть стати частиною «тіньового» флоту.
KSE ідентифікував 115 нових «тіньових» танкерів (60 нафтових і 55 нафтопродуктових), які почали обслуговувати російський експорт протягом перших семи місяців 2025 року і не перевозили російські вантажі торік. Із них 54 танкери (26 нафтових і 28 нафтопродуктових) не перебувають під санкціями жодної юрисдикції. Крім того, поза санкціями залишається частина «тіньового» флоту із 81 судна, що виконали більше трьох рейсів із російських портів із січня 2024-го по липень 2025 року.
Як новий прайскеп впливає на провізні потужності? Нині потребу залучення додаткових «тіньових» танкерів стимулює оновлений механізм обмеження ціни на російську нафту, затверджений ЄС і підтриманий Великою Британією та деякими іншими союзниками (крім США). Із 3 вересня 2025 року впродовж наступних шести місяців цінова межа становить $47,6 за барель.
Очікується,
що новий ліміт змусить грецькі танкерні компанії поступово припинити транспортування російських вантажів, враховуючи перехідний період. Протягом останніх двох років їхня частка у перевезенні російської нафти становила у середньому 30%. При цьому греки домінують серед представників західного танкерного бізнесу на російському ринку. Отже, москві доведеться замістити відповідні провізні потужності.
Цими днями інтригу тримають очікувані аналітичні звіти, котрі розкриють структуру операторів флоту після набуття чинності нового ліміту. Місяцем раніше консалтингові агентства вже фіксували початок відтоку грецьких операторів.
За даними S&P Global, у серпні вони зменшили обсяги завантаження російської нафти проти попереднього місяця на 23% при вартості Urals менше $60 за барель. При цьому частка флоту західних компаній або танкерів із покриттям західних клубів страхування на російському ринку в серпні зменшилася до 23,1% порівняно із 37,3% у липні та 39,1% у червні.
Утім, навіть після виходу грецьких танкерних перевізників росія не матиме труднощів із доправленням нафти завдяки наявним потужностям «тіньового» флоту,
зазначає S&P Global. Агентство застосовує власну методику визначення «тіньового» флоту, відповідно до якої москва станом на серпень 2025 року контролювала 561 танкер загальним дедвейтом 49,9 млн тонн, зокрема 228 афрамаксів і 58 суецмаксів.
Утім, навіть після виходу грецьких танкерних перевізників росія не матиме труднощів із доправленням нафти завдяки наявним потужностям «тіньового» флоту, зазначає S&P Global. Агентство застосовує власну методику визначення «тіньового» флоту, відповідно до якої москва станом на серпень 2025 року контролювала 561 танкер загальним дедвейтом 49,9 млн тонн, зокрема 228 афрамаксів і 58 суецмаксів.
До цього числа варто додати понад сотню танкерів, підконтрольних державному «Совкомфлоту». Крім того, росія може почасти покладатися на «тіньовий» флот Ірану та Венесуели, який сумарно нараховує 224 танкери, а також на 193 танкери, контрольовані тіньовими судноплавними магнатами.
Цього провізного ресурсу цілком достатньо, щоб ігнорувати режим цінового обмеження.
«Тіньовий» флот продовжуватиме витримувати зростаючий регуляторний тиск. Судна, що перебувають під санкціями ЄС та Великої Британії, продовжують транспортувати російську нафту навіть після запровадження санкцій», – резюмує S&P Global.
