Президент США Дональд Трамп заявив під час виступу у Кнесеті, що хоче укласти мирну угоду з Іраном після того, як США разом з Ізраїлем вразили ядерні обʼєкти країни під час 12-денної війни.
«Вони отримали удар — з одного боку. З іншого — ви знаєте, що було б чудово, якби ми могли укласти з ними мирну угоду. Я думаю, це було б чудово. Тому що я думаю, що вони цього хочуть», — цитує Трампа The Guardian.
США, країни Європи та Ізраїль звинувачують Іран у тому, що його ядерна програма використовується для приховування намірів створити ядерну зброю. Водночас у Тегерані наполягають, що програма має виключно мирний характер.
Напередодні 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном у червні сторони провели п’ять раундів переговорів за участю Вашингтона. Однак країни зіштовхнулися з низкою серйозних перешкод, серед яких ключовим питанням залишається збагачення урану на території Ірану, яке західні держави прагнуть повністю припинити.
Читайте також:
Олександр Коваленко
Правда про ядерну програму Ірану. Що насправді зробив Трамп
Угруповання ХАМАС передало Червоному Хресту усіх 20 живих ізраїльських заручників в обмін на
понад 2000 палестинських ув’язнених в рамках угоди про завершення бойових дій та припинення вогню, яке почало діяти з 10 жовтня.
У вересні Іран і США натякнули на можливість відновлення діалогу щодо ядерної програми, однак загроза відновлення санкцій ООН залишає мало часу для пошуку компромісу.
28 серпня Велика Британія, Франція та Німеччина розпочали процес відновлення санкцій ООН проти Ірану. Ці країни звинуватили Тегеран у недотриманні угоди 2015 року зі світовими державами, що спрямована на запобігання розроблення ним ядерної зброї.
Ядерна програма Ірану: головнеУ 2015 році Іран і шість світових гравців — США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай і Німеччина разом із ЄС — підписали угоду, яка передбачала, що Тегеран згортатиме свою ядерну програму в обмін на зняття економічних санкцій.
Однак уже 2018 року Трамп оголосив про вихід Вашингтона з цієї домовленості та запустив стратегію «максимального тиску», наклавши нові санкції, щоб примусити Іран до поступок.
Після розриву угоди Тегеран відновив виробництво урану. За час каденції Джо Байдена, як писав Axios,
іранська ядерна програма помітно просунулася вперед. Адміністрація Байдена намагалася через непрямі переговори відновити угоду, проте наприкінці 2022 року процес зупинився.
США тоді заявили, що Іран висуває «невиправдані» вимоги, пов’язані з розслідуванням МАГАТЕ слідів урану, знайдених на недекларованих об'єктах. Після цього у Вашингтоні наголосили, що відновлення угоди більше «не стоїть на порядку денному».
Читайте також:
Закрита доповідь МАГАТЕ. У червні Іран майже досяг рівня збагачення урану, необхідного для створення ядерної зброї - АР Під час другого терміну Трамп знову активізував політику «максимального тиску». Попри кілька раундів переговорів, нової угоди сторони так і не підписали. А після ударів США по іранських ядерних об'єктах Тегеран остаточно відмовився від ідеї відновлення переговорів.
28 червня віцеспікер іранського парламенту Хамід Реза Хажі Бабаї заявив, що Іран більше не допускатиме генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаеля Гроссі до інспекцій своїх ядерних об'єктів і не дозволить встановлення камер спостереження на цих об'єктах.
Зі свого боку представниця Держдепартаменту США Теммі Брюс засудила рішення Ірану припинити взаємодію з МАГАТЕ.
21 вересня Вища рада нацбезпеки Ірану заявила про припинення співпраці з МАГАТЕ після «необдуманих» кроків Великої Британії, Франції та Німеччини щодо ядерної програми.
