Станом на 2025 рік найбільшими підводними флотами у світі володіють США, Китай і Росія. Ці країни з великим відривом лідирують як за загальною кількістю субмарин, так і за технологічним потенціалом, у тому числі за володінням атомними підводними човнами (АПЧ). При цьому Китай за параметрами підводного флоту нещодавно обігнав РФ і наступає на п'яти США. Американці розуміють це і докладають великих зусиль, щоб зберегти перевагу над потенційними супротивниками.
PG наводить глобальну статистику підводних сил у світі та розповідає, що відбувається з розвитком підводних човнів у США.
Статистика підводних флотів світу
Зараз підводні човни знаходяться на озброєнні 39 країн, у тому числі шість країн мають атомний підводний флот, а ще чотири ведуть будівництво або готуються до придбання свого першого атомного підводного човна. Зазначимо, що ми наводимо дані про кількість підводних човнів, які зараз знаходяться на озброєнні. У різних джерелах дані можуть дещо відрізнятися, оскільки деякі човни в багатьох країнах постійно добудовуються, вводяться в експлуатацію або виводяться зі складу флоту.
Топ-10 країн за чисельністю підводного флоту:
- США – 68
- Китай – 65
- Росія – 63
- Північна Корея – 27
- Японія – 23
- Південна Корея – 12
- Індія – 16
- Туреччина – 14
- Греція – 11
- Велика Британія – 9Склад атомних підводних флотів:
- США – 68
- Росія – 42
- Китай – 11
- Велика Британія – 9
- Франція – 8
- Індія – 2
Створюють свій атомний підводний флот Бразилія, Пакистан, Іран і Австралія.
США мають найсучасніший флот. Їхні підводні човни класів Virginia і Seawolf вважаються одними з найкращих у світі. АПЛ класу Ohio оснащені балістичними ракетами.
Росія має потужний підводний флот, до якого входять сучасні АПЛ класу «Ясень» і стратегічні АПЛ класу «Борей». При цьому в строю також залишаються старі, але модернізовані підводні човни, наприклад, дизельні класу «Кіло» (частину з них Україна знищила на Чорному морі).
Розвиток підводного флоту США
У центрі уваги ВМС знаходяться дві програми наступного покоління: підводні човни класу «Колумбія» з балістичними ракетами і атомні ударні човни «Вірджинія» (з крилатими ракетами). Виробництво обох човнів затримується.
Підводні човни «Колумбія» покликані замінити старіючий флот класу «Огайо» і стати найбільш живучою частиною американської ядерної тріади,
таємно несучи балістичні ракети «Трайдент», здатні вражати цілі на відстані 11 тис. км. Маючи довжину 175 м, максимальну ширину 12 м і водотоннажність понад 20 тис. тонн, це судно стане найбільшим в історії американським підводним човном.
Перший з 12 човнів, USS District of Columbia, повинен був переданий флоту в жовтні 2027 року, але тепер очікується, що він прибуде тільки в березні 2029 року. Командування ВМС заявило, що його передбачувана вартість зросла до $16,1 млрд, що на 12% вище прогнозу 2021 року, через інфляцію витрат на матеріали та робочу силу, а також «ефективність суднобудівників».
Другий човен класу «Колумбія» — USS Wisconsin — відстає від графіка на 12% після більш ніж року будівництва.
Загальна прогнозована вартість програми «Колумбія» збільшилася на 6% порівняно з 2023 роком і станом на серпень 2024 року перевищила $126 млрд (в інших звітах йдеться про $139,7 млрд).
Човни класу «Вірджинія» також відстають від графіка: 24 вже побудовані, але останній блок з 10 човнів затримується на 36 місяців, а наступні 10 — на 24 місяці.
Ці затримки можуть поставити під загрозу виконання зобов'язань США за угодою AUKUS,
яка передбачає постачання Австралії підводних човнів класу «Вірджинія» та допомогу Канберрі у створенні власного атомного флоту. Планується, що США продадуть Австралії три підводні човни класу «Вірджинія», при цьому два з існуючого флоту будуть передані в 2032 і 2035 роках, а третій буде побудований і поставлений в 2038 фінансовому році.
«Нам потрібні кардинальні поліпшення і можливість забезпечити вдвічі більший потенціал, ніж зараз, – заявив у липні сенатському комітету з питань збройних сил адмірал Деріл Кодл, начальник військово-морських операцій. «Потрібен комплексний підхід, щоб вийти на рівень 2,3 човна на рік», – сказав він тоді, маючи на увазі обсяг виробництва, необхідний для виконання зобов'язань AUKUS.
Програма так і не досягла поставленої ВМС мети — будувати два підводні човни класу «Вірджинія» на рік: з 2022 року темпи будівництва тримаються на рівні всього 1,2 човна. ВМС мають намір будувати до 2028 року один підводний човен класу «Колумбія» і два човни класу «Вірджинія» на рік.Проблеми робочої сили
Нестача кваліфікованих робітників є одним з основних факторів затримок.
У звіті Головного контрольно-фінансового управління США (GAO) за лютий 2025 року описувалися «особливо гострі» проблеми з робочою силою, включаючи проблеми з набором персоналу, утриманням і професійною підготовкою. Суднобудівні верфі зазнають труднощів з утриманням робітників: деякі з них втрачають близько 20% виробничих робітників і 30% працівників критично важливих професій.
За даними ВМС, у період з 2021 по 2024 рік щорічний набір на виробничу базу підводних човнів збільшився на 200%, що дозволяє щорічно наймати понад 14 тис. нових співробітників. Протягом наступного десятиліття виробнича база підводних човнів планує залучити 140 тис. співробітників.Конкуренція за ресурси
Кількість верфей у США скоротилася після Другої світової війни: тоді існувало 11 державних верфей і понад 60 приватних. Зараз у країні всього дві приватні верфі для будівництва підводних човнів і чотири державні підприємства з ремонту та обслуговування.
Дефіцит потужностей призвів до такого великого обсягу невиконаних робіт з технічного обслуговування підводних човнів. Так, човен USS Boise класу «Лос-Анджелес» знаходиться в бездіяльності і чекає ремонту з 2015 року.
Очікується, що вона повернеться в стрій не раніше 2029 року після технічного обслуговування, вартість якого перевищить $1,2 млрд.
На всіх підприємствах General Dynamics Electric Boat працює 24 тис. співробітників, а на суднобудівному підприємстві HII в Ньюпорт-Ньюс, штат Вірджинія, – 26 тис. На державних верфях зайнято близько 38 тис. осіб.
Джеррі Хендрікс, який зараз працює в Адміністративно-бюджетному управлінні, курируючи суднобудування в США, назвав причиною нинішніх проблем закриття державних верфей в 1990-х роках і припинення будівництва сучасних підводних човнів класу «Сівулф». З запланованих 29 човнів класу «Сівулф» було побудовано всього три.Чи перебуває лідерство США під загрозою
За оцінками Bloomberg Intelligence, американські підводні човни як і раніше перевершують іноземні як у кількісному, так і в технологічному відношенні, маючи перевагу в можливостях на п'ять-десять років.
Американські човни значно тихіші за китайські і несуть потужне озброєння, включаючи торпеди і ракети, які можна запускати з-під води по кораблях і наземних цілях.
Колін Ко, старший науковий співробітник Інституту оборони та стратегічних досліджень у Сінгапурі,
зазначив, що Китай відстає в галузі ядерних енергетичних установок, малопомітності та глибоководних операцій. Однак він попередив, що затримки з виробництвом у США можуть відкрити нові можливості для Пекіна.
У дослідженні, опублікованому індійським аналітичним центром Observer Research Foundation у 2024 році, йдеться про те, що Військово-морський флот Китаю може будувати від 4,5 до 6 атомних підводних човнів на рік. У Міністерстві оборони за 2023 рік прогнозується, що до 2035 року чисельність підводних човнів Китаю може досягти 80 одиниць.Фінансування підводного флоту
Адміністрація Трампа виділила $29 млрд в рамках свого «великого і красивого закону» на фінансування модернізації суднобудівних верфей, підтримку постачальників ВМС і програми розвитку робочої сили.
Закон про асигнування на оборону на 2026 рік, схвалений Палатою представників, виділяє $1,5 млрд на постачальників, робочу силу та інфраструктуру, а також $521 млн на підвищення заробітної плати на приватних верфях, які можуть будувати атомні човни. Варіант, запропонований Сенатом, передбачає виділення $8,7 млрд на суднобудування, включаючи $2,7 млрд, призначених спеціально для бази з виробництва підводних човнів.
ВМС заявили, що з 2023 року виділили понад $560 млн на ініціативи, спрямовані на залучення робочої сили.
Проте, для досягнення результатів знадобиться час, вважає Вейн Сандерс, аналітик з питань оборони Bloomberg Intelligence: «Ймовірно, знадобиться від трьох до п'яти років, щоб побачити хоч якийсь зрушення».
