Данія посилила оборону Гренландії після заяв президента США Дональда Трампа про можливу анексію острова, однак тепер головною загрозою вважають зростаючу активність Росії в Арктиці. Про це 31 жовтня пише Bloomberg.
Данська розвідка попередила про високу ймовірність ескалації між НАТО і Москвою в Арктиці, зокрема через ядерний потенціал російських підводних човнів. У жовтні уряд Данії оголосив про новий арктичний оборонний пакет — інвестиції в морське патрулювання, підводне спостереження, нові кораблі та криголами.
Командувач Об'єднаного арктичного командування генерал-майор Сорен Андерсен назвав Росію «регіональною наддержавою в Арктиці». За його словами, після завершення війни в Україні Москва може переорієнтувати свої сили на північ і створити реальну загрозу для НАТО.
Водночас Росія продовжує нарощувати флот, зокрема поповнює його атомними підводними човнами класу Борей-А. Країна-агресор також володіє найбільшим у світі флотом криголамів і може швидко перекидати війська, підготовлені до бойових дій в арктичних умовах. На північному узбережжі РФ відновлено старі радянські бази із сучасними радарами,
злітними смугами і системами ППО, зазначає видання.
Читайте також:
У МЗС Данії викликали американського дипломата через викриття розвідувальної діяльності США в Гренландії — ЗМІ Генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що оборона Арктики є ключовою для безпеки Альянсу, а нещодавні інциденти з дронами в Данії лише підтверджують, що країна стала ціллю.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв про можливість застосування «військового або економічного примусу» щодо Панамського каналу та Гренландії. Він також говорив, що Вашингтон підтримає право Гренландії на самовизначення і готовий зробити її частиною Сполучених Штатів, якщо населення острова цього захоче.
Незважаючи на давню напругу через заяви Дональда Трампа про «купівлю» Гренландії, співпраця Данії та США у сфері оборони острова залишається стабільною, додає Bloomberg. Після гучних висловлювань Трампа Копенгаген навіть збільшив військові витрати, виділивши 42 мільярди крон на зміцнення присутності в Арктиці.
Гренландія, де мешкає всього 57 тисяч осіб, має ключове геостратегічне значення: через вузький морський коридор між нею,
Ісландією та Великою Британією російські підводні човни можуть вийти в Атлантику.
Хоча пряме вторгнення Росії вважається малоймовірним, данські військові припускають, що Москва може атакувати важливі об'єкти НАТО на острові — базу Пітуффік, аеропорт у Кангерлуссуаку, енергетичні об'єкти або навіть столицю Нуук.
Читайте також:
РФ намагається звинуватити НАТО у «підготовці до війни» — ЦПД Водночас військова інфраструктура Данії в регіоні застаріла: основні бази розташовані на західному узбережжі, орієнтованому на Канаду, тоді як реальна загроза надходить зі сходу, з боку Росії.
У ніч на 23 вересня аеропорт Копенгагена призупинив роботу на кілька годин через дрони, зафіксовані в межах території, що охороняється. Хто саме їх запустив, поліція Данії не з’ясувала.
25 вересня над Данією помітили безпілотники які літали біля військових об'єктів, зокрема, поруч з аеропортом Ольборга, де базуються транспортні літаки C-130 Hercules і CL-604 Challenger. На авіабазі Ольборга також дислокується елітний спецпідрозділ Jægerkorps, а на авіабазі Скрідструп, де теж зафіксували дрони, обслуговують винищувачі F-16.
Читайте також:
Росія створює «невидимий пояс» у морях: у Балтиці та Арктиці виявили мережу підводних сенсорів для стеження за НАТО — Spiegel Увечері 25 вересня в Данії втретє за місяць довелося закрити аеропорт Ольборг через появу невідомих дронів.
3 жовтня данська військова розвідка повідомила про серію агресивних дій російських військових кораблів у протоках між Балтійським і Північним морями. Росіяни наводили зброю на данські судна і вертольоти, створювали загрозу зіткнень і, ймовірно, причетні до збоїв GPS, що Копенгаген розцінює як елемент гібридної війни.
