Популістська, центристська партія "Акція незадоволених громадян" (ANO) мільярдера Андрея Бабіша отримала найбільше голосів на парламентських виборах у Чехії на початку жовтня і об'єднується у коаліцію з двома ультраправими партіями для формування уряду.
Раніше цього тижня Андрей Бабіш, колишній - і, ймовірно, майбутній - прем'єр-міністр країни, представив президенту Чехії Петру Павлу урядову програму, підготовлену представниками трьох партій.
Маючи найбільше місць у парламенті серед трьох коаліційних партій, ANO, відповідно, матиме найбільший вплив на політику майбутнього уряду Чехії.
Але він покладатиметься на ультраправі партію "Свобода і пряма демократія" (SPD) та партію "Автомобілісти для себе" (Motoristé sobě), і є побоювання, що вимоги цих молодших партнерів ANO по коаліції можуть заохотити авторитарні інстинкти Бабіша.
Позиція Бабіша щодо УкраїниМіжнародні заголовки, присвячені програмі нового чеського уряду, зосереджені на зовнішній політиці: ЗМІ повторюють заяви опонентів Бабіша про те, що "чеський Трамп", як його часто називають, приведе країну до антизахідного,
проросійського альянсу з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
ANO пообіцяла зменшити підтримку українських біженців і вийти з започаткованої чеським урядом програми поставок боєприпасів в Україну.
Урядова програма також надає пріоритет відносинам з Вишеградською групою (V4), до складу якої, окрім Чехії, входять Польща, Угорщина та Словаччина.
Бабіш - не фанат РосіїАле Бабіш не є фанатом Росії. Політик регулярно заявляє, що членство в Європейському Союзі і НАТО "не підлягає сумнівам" для Чехії.
ANO перемогла на виборах, пообіцявши збільшити соціальну підтримку чеських громадян і знизити податки для населення, яке великою мірою невдоволене після чотирьох років політики жорсткої економії, яку проводив правоцентристський уряд на чолі з прем'єр-міністром Петром Фіалою.
Водночас, за словами аналітиків, ANO вдалося відвернути прихильність виборців від екстремістських партій, які прагнуть відірвати Чехію від Заходу.
В опозиції до політики ЄСНовий уряд, швидше за все, приєднається до своїх неліберальних сусідів у протистоянні політиці ЄС щодо імміграції та зміни клімату.
Але питання того, чи намагатиметься Бабіш блокувати ухвалення нормативних актів у Брюсселі, поки що залишається відкритим.
Під час свого першого терміну на посаді прем'єр-міністра (2017-2021 роки) чеському мільярдеру явно подобалося спілкуватися з європейськими лідерами, такими як президент Франції Еммануель Макрон, зберігаючи при цьому свій євроскептицизм для внутрішньополітичного вжитку.
Мережа компаній по всьому ЄС, якою володіє агрохімічний конгломерат Бабіша Agrofert, є ще одним стримуючим фактором для будь-яких обструкціоністських дій щодо ЄС.
Стовпи демократіїАле критики побоюються, що в самій Чехії обіцянка Бабіша керувати країною як бізнесом - яку багато хто сприймає як натяк на автократичний стиль правління - може становити фундаментальну загрозу для Чехії, що вважається однією з найбільш зрілих демократій у регіоні.
Наприклад, під загрозою опинилися чеські суспільні мовники, які користуються високим авторитетом у країні. Так, представники політичних партій, що сформують майбутній уряд, вже заявили, що планують відмовитися від ліцензійних зборів, за допомогою яких фінансують "Чеське телебачення" (CT)
і "Чеське радіо" (CRo). Ці збори становлять 150 крон (6,15 євро) і 55 крон (2,26 євро) на місяць відповідно, і їх майбутня коаліція планує замінити на пряме фінансуванням з бюджету.
Вплив прямого державного фінансуванняТри партії, які сподіваються сформувати наступний уряд, закидають CT і CRo упередженість у висвітленні подій. І, згідно з дослідженням, проведеним Мариною Урбаніковою з Університету Масарика в Брно, прихильники цих політсил погоджуються з цією думкою. Дослідниці вказує на те, що ця категорія населення є більш сприйнятливою до популістських наративів про суспільні медіа.
Скасування ліцензійних зборів також розглядається як спосіб приборкати ці ЗМІ, зробивши їх залежними від державного фінансування, яке можна змінювати за власним бажанням, попереджає у розмові з DW Вацлав Стетка, провідний експерт з питань медіа у Центральній та Східній Європі з Університету Лафборо у Великобританії.
У відкритому листі, надісланому до ЗМІ відомими діячами дисидентського руху, який допоміг повалити комунізм у Чехії 35 років тому, цей крок названо "пропозицією ліквідувати суспільні ЗМІ",
а також міститься застереження про "знищення одного зі стовпів демократії".
"Непрозорість і зловживання"Але ще більші проблеми можуть виявитися попереду. Під час його першої каденції на посаді прем'єр-міністра Бабіша звинувачували у підкилимовій співпраці з неліберальними силами з метою отримання контролю над "Чеським телебаченням".
Напередодні нещодавніх виборів він пообіцяв повномасштабну боротьбу проти, за його власним висловом, "непрозорих інституцій, які зловживають на користь цього уряду", оголосивши, що хоче об'єднати CT і Cro, створивши натомість одну медіакомпанію.
Бабіш аргументує тим, що це буцімто дасть величезну економію. Аналітики та журналісти натомість вважають, що це є малоймовірним.
І Стетка, і Урбанікова у розмові з DW зазначають, що ідея реструктуризації мовників насправді продиктована прагненням захопити контроль над ними завдяки можливості самостійно обирати їхнє керівництво та менеджмент.
"Значні ризики"Ситуація в сусідніх до Чехії країнах є попередженням про те, в якому напрямку можуть розвиватися події. "Зрозуміло, що такі кроки несуть значні ризики,
- зазначає Урбанікова. - Наприклад, злиття державних ЗМІ було одним із перших кроків Віктора Орбана на шляху до встановлення повного контролю над демократичними інститутами Угорщини".
Словацький прем'єр Роберт Фіцо пішов цим шляхом торік, коли його уряд реструктуризував державні ЗМІ Словаччини. Після цієї трансформації журналісти скаржилися на втручання у редакційну політику. "Словацькі суспільні ЗМІ наблизилися до урядового порядку денного, - каже Стетка. - Те ж саме було зроблено в Угорщині. Викликає занепокоєння те, що Бабіш намагається скопіювати цю модель".
Міцні демократичні інститути ЧехіїОднак Чехія може уникнути подібної долі завдяки своїм більш міцним демократичним інститутам. Першою перешкодою, з якою зіштовхнеться Бабіш, буде президент, який повинен формально затвердити його уряд.
Петр Павел вже попередив, що може відхилити деякі міністерські призначення, наголосивши, що гарантування незалежності демократичних інститутів, включаючи суспільні ЗМІ, є важливим завданням будь-якого уряду.
Стетка зазначає, що, на відміну від Угорщини та Словаччини, в Чехії є верхня палата парламенту,
яка може діяти як гальмо для уряду, і що суспільні медіа в країні мають набагато довшу і потужнішу культуру, ніж в інших країнах регіону.
Аналітики також припускають, що ЄС, зі свого боку, може у випадку порушень застосувати санкції стосовно Чехії відповідно до Європейського закону про свободу ЗМІ.
Загроза нових протестів: чи зупинить вона Бабіша?Втім, на захист можуть вийти й громадяни країни. Після падіння комуністичного режиму понад 35 років тому, суспільні мовники стали мішенню для політиків у всьому регіоні. Стетка стверджує, що політичні еліти в Центральній та Східній Європі ніколи не мирилися з існуванням незалежних суспільних ЗМІ.
У Чехії, однак, попередні спроби втручання в роботу суспільних ЗМІ мали тенденцію до зворотного ефекту: 25 років тому спроба тодішнього уряду взяти під контроль CT провалилася на тлі масштабних протестів.
І подібну реакцію слід очікувати, якщо Бабіш спробує піти тим же шляхом. Мільярдер вже став об'єктом найбільших протестів у країні з часів Оксамитової революції 1989 року, коли чверть мільйона людей вимагали його відставки під час його попереднього прем'єрства. Й навряд чи він захоче відзначити своє повернення до влади новими протестами.
