Держдума рф звернулась до уряду з пропозицією заздалегідь розробити заходи у відповідь, якщо ЄС конфіскує заморожені російські активи. У зверненні йдеться, що будь-яка конфіскація активів буде розцінюватися як порушення суверенітету росії. Про це пишуть російські ЗМІ.
Що робитиме рф, якщо Євросоюз конфіскує її заморожені активи«Конфіскація російських активів – під яким би хитромудрим прикриттям вона не здійснювалася – не може сприйматися інакше як порушення російських суверенних прав», – йдеться у зверненні держдуми рф.
Серед можливих заходів, які пропонує держдума:
- подати позови про відшкодування збитків;
- арештувати майно у депозитарія Euroclear та Бельгії, де зберігається найбільше заморожених активів;
- використати активи нерезидентів із «недружніх держав» як джерела компенсації.
Звернення ухвалили після того, як в іноземних ЗМІ з’явилася заява голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн про можливу конфіскацію суверенних російських активів.
Як ЄС хоче допомогти Україні за рахунок заморожених активів рф
З початком повномасштабної війни Захід заморозив близько $300 млрд коштів російського центрального банку у відповідь на агресію рф.
Близько 70% з них зберігаються в бельгійському депозитарії цінних паперів Euroclear (€190 млрд в еквіваленті).
Західні союзники домовились, що Україна буде отримувати кошти від надприбутків із заморожених активів росії. Зокрема, у червні 2024-го країни G7 узгодили механізм ERA – двосторонню угоду, за якою Україна отримає $50 млрд кредитів на нагальні потреби держбюджету. Цю позику повністю покриють заморожені активи.
Водночас Україна наполягає на тому, щоб Захід повністю конфіскував російські активи та передав їх як репарації за її агресію.
ЄС розробив механізм «репараційного кредиту», який передбачає, що де-факто російські гроші перейдуть в користування України, а де-юре право вимоги (наприклад, у формі безвідсоткових цінних паперів) залишиться у центробанку росії.
Україна буде зобов’язана повертати цей кредит, тільки якщо росія виплатить репарації за завдану Україні шкоду під час війни. А ймовірність цього дуже низька.
Водночас Бельгія вимагає фінансові гарантії від столиць ЄС для «репараційного кредиту». За словами двох чиновників, керівництво Європейської комісії не змогло переконати прем'єр-міністра Бельгії схвалити цей план у п'ятницю під час переговорів.
Ситуацію ускладнив і прем’єр Словаччини Роберт Фіцо. Він заявив, що Братислава не братиме участі у таких схемах, якщо кошти підуть на військові потреби України.
