На початку грудня 2025 року близько 90 церковних лідерів, представників Церков та Національних Рад Церков, екуменічних партнерів та науковців зібралися в Гельсінкі (Фінляндія) на конференцію «Опір імперії, сприяння миру. Церкви протистоять ідеології «русского мира», організовану Конференцією Європейських Церков у співпраці з Євангелічно-лютеранською церквою Фінляндії та Православною церквою Фінляндії.
На конференції було розглянуто нагальну потребу церков протистояти імперським наративам та ідеології «русского мира» через «чесний історичний аналіз, з богословською ясністю та моральною мужністю». Підживлювана ідеологією «русского міра», війна росії проти України є одночасно військовим, політичним та гуманітарним нападом, який спричинив страждання мільйонів та знищення сотень тисяч життів. На кону стоять як життя і смерть тих, хто безпосередньо постраждав, так і спільне майбутнє Європи, оскільки війна завдає удару по демократичних основах, на яких побудовані наші суспільства.
З пострадянських часів російські інтелектуальні еліти та російська православна церква висловлювали низку ідей про соціальну ідентичність та політичний експансіонізм під ідеологічною парасолькою «русского міра». «Русский мір» пропагувався як культурний, духовний та геополітичний простір, а також як сфера впливу та окрема цивілізація. Цим ідеям часто бракувало внутрішньої узгодженості та вони розмивали межу між політичною ідеологією та теологією, що спотворювало християнську віру. До 2020-х років вони об’єдналися в імперську ідеологію, яка слугувала виправданням неспровокованого нападу росії на Україну як «священної війни», навіть превентивно обіцяючи відпущення гріхів солдатам, винним у воєнних злочинах.
Ця ідеологія є наступницею попередніх російських теополітичних доктрин, таких як «Москва - Третій Рим» та «Свята Русь», а також радянського експансіонізму. Ідеологія «русского міра» заперечує національну ідентичність українців та сусідніх народів, а також їхнє право на самовизначення. Вона зображує Захід - з його акцентом на правах людини, демократії, лібералізмі, гендерній рівності та індивідуальній автономії - як зло, якому росія має протистояти в так званій «метафізичній битві» за «традиційні цінності», які росія нібито захищає. Російська православна церква продовжує надавати підтримку вторгненню, таким чином придушуючи інакомислення серед власного духовенства та інших членів.
Твердження, що смерть солдата при виконанні службових обов’язків автоматично очищає гріхи, є єретичним. Так само, як єретичним є опис вторгнення росії в Україну як «священної війни» та зображення росії як сили, що стримує глобальне зло, - наголошують церковні лідери світу.
Вони також зазначають, що ідеологія «русского міра» є спотворенням Євангелія в самій його основі, бо вона проповідує ненависть і війну, замість любові Христа та миру: «Для християн ніколи не може бути «священної війни». Війна несумісна з вченням і прикладом нашого Господа Ісуса Христа».
Учасники конференції «Опір імперії, сприяння миру. Церкви протистоять ідеології «русского мира» ставлять перед собою запитання - як на цю ситуацію мають реагувати європейські церкви? І відповідають: в рамках ініціативи «Шляхи до миру» ми стверджуємо наступні дії, що окреслюються в рамках двох переплетених шляхів - «Опір імперії» та «Сприяння миру» - і закликають всі церкви та організації робити те саме.
Тобто, протистояти ідеології, зловживанню вірою та пропаганді; зміцнити український опір ідеології «русского міра» та її руйнівним наслідкам; кинути виклик зловживанню вірою православною та іншими в церквах росії, зокрема коли вони оголошують «священну війну»; запропонувати чітке та відповідальне богословське осмислення «русского міра», зокрема демаскуючи сакралізацію політичної влади; називати гріх гріхом, зокрема коли скоюються воєнні злочини у війні росії проти України тощо.
На шляху до «Сприяння миру» церковні лідери закликають надавати пряму підтримку жертвам і тим, хто постраждав від війни, пропонувати гостинність біженцям та підтримку тим, хто був переміщений через війну в Україні; заохочувати церкви заступатися за жертв злочинів проти людяності, зокрема за українських дітей, незаконно депортованих до росії, використовувати регулярні молитви за братів і сестер в Україні та всіх місцях, які страждають через війну; розбудовувати справедливе та примиренне майбутнє; підтримувати міжнародне право, зокрема виступаючи за непорушність міжнародних кордонів тощо.
Український переклад офіційної заяви СЕС опублікував Інститут релігійної свободи
