Про це повідомляє Delo.ua з посиланням напублікацію Reuters.
Такий крок зумовлений неочікуваною витривалістю економіки єврозони, яка успішно протистоїть глобальним торговельним викликам.
Попри певні труднощі у промисловості, внутрішні витрати та стабільність експорту дозволили регіону перевершити попередні прогнози аналітиків.
Оновлені прогнози інфляції та зростанняЕкономічне зростання єврозони виявилося кращим за прогнози ЄЦБ. Цьому сприяла стійкість експортерів до нових тарифів США та активний внутрішній попит, який компенсував стагнацію в промисловому секторі.
Зокрема, прогноз на 2026 рік було скориговано через повільніше, ніж очікувалося, зниження цін у секторі послуг.
Наразі показник інфляції коливається поблизу цільової позначки у 2%, і банк прогнозує збереження цієї тенденції у найближчій перспективі.
Майбутня траєкторія відсоткових ставокПозитивна динаміка змусила інвесторів припустити завершення циклу пом'якшення монетарної політики, під час якого ставка вже була знижена з 4% до 2%. Проте керівництво ЄЦБ уникає конкретних обіцянок щодо подальших кроків.
Банк продовжує дотримуватися гнучкої стратегії, за якої рішення щодо вартості запозичень ухвалюватимуться на кожному засіданні окремо, базуючись на актуальних економічних даних.
ЄЦБ визнав, що економіка єврозони демонструє кращу за очікувану активність: прогнози зростання на найближчі роки становлять 1,2–1,4%, що підтримується фіскальними стимулами Німеччини та стабільним ринком праці.
Водночас прогнози базової інфляції були підвищені через складні чинники, такі як впровадження вуглецевих квот та валютні коливання. Зокрема, особлива увага приділяється курсу євро до юаня, оскільки питання конкурентоспроможності з Китаєм стає для Європи критичнішим, ніж торговельні відносини зі США.
Облікова ставка в УкраїніВ Україні 11 грудня правління Національного банку ухвалило рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5% на тлі збереження ризиків, пов'язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням.
Регулятор підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку і привабливість заощаджень у гривні та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
