Про це йдеться у заяві ООН.
Як розповіли експерти, Табарі засудили до смертної кари наприкінці жовтня за нібито збройне повстання на основі двох доказів: шматка тканини з гаслом «Жінка, Опір, Свобода» — популярним гаслом протестів 2022 року — та неопублікованого аудіозвернення. Влада стверджувала, що вона планувала встановити тканину як публічний банер.
Табарі затримали під час обшуку в її будинку без судового ордера. Активістку допитували протягом місяця, тримали в окремій камері, і змушували зізнатися у збройній діяльності проти держави та членстві в опозиційній групі.
Судовий процес у форматі відеоконференції тривав менше ніж 10 хвилин. Жінці відмовили в доступі до адвоката за її вибором, тому інтереси активістки представляв призначений судом захисник. Смертний вирок винесли одразу після короткого слухання.
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, ратифікований Іраном у 1975 році, обмежує смертну кару найтяжчими злочинами, тобто навмисним вбивством. Однак справа Табарі не стосується такого злочину.
«Страта Табарі за цих обставин становитиме свавільну страту. Криміналізація жіночого активізму за гендерну рівність та трактування таких висловлювань як доказів збройного повстання є серйозною формою гендерної дискримінації», — наголосили в ООН.
Понад 400 відомих жінок, зокрема кілька лавреаток Нобелівської премії, колишні президентки Швейцарії та Еквадору та експрем'єрки Фінляндії, Перу, Польщі й України, теж підписали публічне звернення з вимогою негайного звільнення Табарі, передає BBC.
Загалом є щонайменше 52 людини, яким нині загрожує смертна кара за злочини проти національної безпеки, включно зі збройним повстанням, «війною проти Бога», «корупцією на Землі» та шпигунством.
Зокрема, за тими ж звинуваченнями, що і проти Табарі, зараз смертна кара загрожує ще одній іранській активістці Пахшан Азізі.
читайте також:
- Затриману іранську лавреатку Нобелівської премії миру побили, звинувативши в роботі на Ізраїль
