Уряд прем’єр-міністерки Японії Санае Такаіті оголосив про намір представити найбільший початковий бюджет в історії країни для наступного фінансового року, що стартує у квітні 2026 року. Загальний обсяг видатків становитиме близько ¥122,3 трлн (приблизно $786 млрд), що на 6,3% більше, ніж поточний бюджет обсягом ¥115,2 трлн.
Такаіті зазначила, що бюджет спрямований на підтримку економічного зростання та водночас забезпечення фіскальної стійкості. Для фінансування видатків уряд планує залучити ¥29,6 трлн через нові випуски державних облігацій. Частка боргового фінансування у структурі бюджету знизиться до 24,2% — проти 24,9% у поточному фінансовому році.
Контекст: інфляція, старіння населення та оборонні потребиБюджетне розширення відбувається на тлі зростання витрат у всій економіці, спричиненого інфляцією, яка вже понад три роки зберігається на рівні 2% і вище. Це підвищує ціни на товари першої необхідності, оплату праці та послуги.
Серед найбільших статей видатків — соціальна підтримка, яка зросте до ¥39,1 трлн проти ¥38,3 трлн цього року. Потреби соціальних програм зростають разом зі старінням японського населення.
Додатково збільшуються й оборонні видатки — під тиском геополітичних ризиків та демографічних викликів.
Минулого місяця кабінет Такаіті вже оголосив найбільший після пандемії пакет економічної підтримки, покликаний одночасно фінансувати оборонне переозброєння та компенсувати населенню зростання цін.
Зростання вартості боргу та ставка 3% — вперше з 1997 рокуПочатковий бюджет також враховує збільшення видатків на обслуговування боргу на тлі зростання дохідності облігацій. Міністерство фінансів планує закладати для розрахунків наступного року орієнтовну відсоткову ставку 3% — найвищу за майже три десятиліття.
Помітну частину доходів має забезпечити оподаткування: прогнозований обсяг податкових надходжень на 2026 фінансовий рік становитиме приблизно ¥83,7 трлн.
Що це означає для ЯпоніїЕксперти відзначають, що рекордний бюджет сигналізує про готовність Токіо активніше використовувати фіскальні інструменти для підтримки економіки, попри зростання боргового навантаження. На тлі демографічних проблем, інфляційного тиску та геополітичних ризиків уряд обирає курс на масштабну державну участь в економіці — з прицілом на стабілізацію та відновлення темпів зростання.
