Росія надала Туреччині додаткове фінансування у розмірі 9 мільярдів доларів на будівництво атомної електростанції Аккую, яка стане першої АЕС в країні.
Про це пише The Moscow Times.
За словами міністра енергетики Туреччини Алпарслана Байрактара, ці кошти будуть використані у 2026−2027 роках, причому у 2026 році планується залучити щонайменше 4−5 мільярдів доларів іноземного фінансування. Анкара очікує введення АЕС в експлуатацію у 2026 році.
Читайте також:
Ядерна павутина Кремля. Росія планує почати будувати АЕС у сусіда України на початку 2026 року Будівництво АЕС Аккую загальною потужністю 4,8 ГВт на південному узбережжі Туреччини ведеться з 2018 року.
Генеральним підрядником виступає інжинірингова компанія «Росатома» — «Атоменергопроект», а будівництво здійснює дочірня компанія держкорпорації АТ Аккую Нуклеар.
Вартість цього проєкту перевищує 20 мільярдів доларів.
«Згідно з раніше досягнутими домовленостями, Росатом може залучити партнера на 49% для поділу інвестицій, зберігши за собою контрольний пакет, проте, пошук інвестора поки що не став успішним»,
— йдеться в публікації. — «У 2024 році проєкт зіткнувся з труднощами через те, що німецька компанія Siemens не поставила ключове електрообладнання. Це змусило Росатом шукати альтернативу в Китаї».
Влітку 2025 року Росатом повідомив про труднощі з фінансуванням, які виникли, зокрема, через блокування суттєвого обсягу коштів під впливом третіх сторін після того, як співробітники одного із субпідрядників організували акцію протесту через затримку зарплат, пише The Moscow Times.
Спочатку запуск першого енергоблоку АЕС планувався на 2023 рік, потім терміни переносилися на 2025 рік і, нарешті, на 2026 рік.
Як повідомлялось, російська корпорація Росатом веде переговори про продаж 49% акцій атомної електростанції вартістю $25 мільярдів, яку вона будує в Туреччині.
Попередня спроба продати частку провалилася в 2018 році, коли консорціум турецьких компаній — Cengiz Holding AS, Kolin Insaat Turizm Sanayi ve Ticaret AS і Kalyon Insaat Sanayi ve Ticaret AS — відмовився від угоди, посилаючись на неможливість домовитися про комерційні умови.
Читайте також:
