Для того щоб економіка Венесуели почала відновлюватися, країні доведеться списати щонайменше 50% державного боргу. Такий висновок зробили аналітики Citigroup, оцінюючи перспективи виходу країни з багаторічної фінансової кризи.
Венесуела перебуває у стані дефолту з кінця 2017 року. Тоді, на тлі економічного обвалу та санкцій США, держава припинила виплачувати борги за облігаціями, а також за зобов’язаннями державної нафтової компанії PDVSA. Відтоді борг лише зростав — через нарахування відсотків і численні судові позови з боку кредиторів.
За оцінками експертів, лише суверенні облігації Венесуели становлять близько $60 млрд, а з урахуванням боргів PDVSA, кредитів Китаю та Росії і судових рішень загальний зовнішній борг сягає $150–170 млрд.
Для порівняння, річний ВВП країни, за даними МВФ, становить менше $83 млрд. Фактично борги у два рази перевищують розмір усієї економіки.
Інтерес до венесуельських боргів знову зріс після повернення Дональда Трампа до влади у США в січні 2025 року. Інвестори почали сподіватися на зміну політичного режиму в Каракасі та можливе пом’якшення санкцій.
У результаті у 2025 році прибутковість венесуельських облігацій зросла майже на 95%, хоча вони й досі продаються за 27–32 центи за долар.
Аналітики вважають, що без масштабного списання боргів країна не зможе повернутися до нормального життя. Базовий сценарій передбачає, що кредиторам запропонують нові облігації строком до 20 років, а реальна компенсація складе лише 30–45% від початкової суми боргу. Остаточний результат залежатиме від того, чи зможе Венесуела відновити нафтовидобуток — головне джерело доходів держави.
Наразі єдиною великою американською компанією, яка продовжує працювати у венесуельській нафтовій галузі, залишається Chevron. У США заявляють, що за умови політичних змін та зняття санкцій до країни можуть повернутися й інші інвестори.
