Адміністрація президента США Дональда Трампа остаточно розвіює ілюзії тих союзників, які ще могли мати сумніви у бажанні Білого дому керуватися правом сильного, і декларує своє прагнення "поводитися як наддержава".
Про це йдеться в публікації CNN, автор якої проаналізував нові резонансні заяви радника президента США Дональда Трампа Стівена Міллерана тлі американської операції у Венесуелі. Міллер, який є заступником керівника апарату Білого дому і був радником під час обох президентських кампаній Трампа, є одним із тих, хто найдовше залишається в орбіті найближчого оточення президента США.
Тож CNN розцінює його нові гучні меседжі як «найчіткіше на сьогодні пояснення епохальної зміни в глобальній ролі Америки».
В інтерв'ю телеведучому CNN Джейку ТапперуСтівен Міллер озвучив такі заяви:
- «Ми живемо у світі, де можна скільки завгодно говорити про міжнародні тонкощі та все інше. Але ми живемо у реальному світі, яким керує сила, яким керує влада. І це є залізними законами цього світу».
- «Ми — наддержава. І за президента Трампа ми будемо поводитися як наддержава».
- «Сполучені Штати — це сила НАТО. Щоб Сполучені Штати могли убезпечити Арктичний регіон, захистити НАТО та інтереси НАТО, очевидно, що Гренландія має бути частиною Сполучених Штатів».
- «Ніхто не воюватиме зі Сполученими Штатами за майбутнє Гренландії».
озвучені Міллером, CNN підкреслює, що їх варто взяти до уваги «будь-яким союзникам США, які все ще мали якісь ілюзії після першого бурхливого року другого терміну Трампа» — а особливо почути слова радника про бажання США «поводитися як наддержава».
Риторика Міллера фактично відкидає засадничі основи американського післявоєнного лідерства, що тривало 80 років, констатує CNN. Адже основоположні документи західного світу досі відкидали ідею про те, що великі та могутні держави можуть нав’язувати свою волю меншим. Серед таких документів — Атлантична хартія, підписана президентом США Франкліном Рузвельтом і прем'єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчиллем на борту британського лінкора Принц Вельський біля острова Ньюфаундленд влітку 1941 року, під час Другої світової війни.
Саме ці принципи досі були наріжним каменем основоположних документів ООН та альянсу НАТО. І тому так багато політиків стурбовані таким варіантом мирної угоди у війні РФ проти України, яка б фактично винагороджувала Росію за її спробу знищити Україну, нагадує CNN.
«Чим довше Трамп перебуває при владі,
тим глибшими стають розбіжності з його повоєнними попередниками [на посаді президента США]. Здається, він краще підходить для попередньої епохи президентів США, які запроваджували тарифи та захоплювали нові території у 19 столітті», — пише CNN.
Телеканал попросив сенатора Берні Сандерса прокоментувати заяви Міллера про те, що уряду Венесуели тепер потрібен дозвіл Америки на ведення торгівлі та інших видів бізнесу.
«Пан Міллер дав дуже гарне визначення імперіалізму», — відповів на це Сандерс, перефразувавши суть заяв радника Трампа: «Ми могутні. У нас найсильніша армія на Землі, і ми можемо керувати будь-якою країною, якою забажаємо».
І дійсно, пише CNN в цій же публікації, в інтерв'ю Стівена Міллера не прозвучало жодного визнання того, що окремі держави чи території — як, наприклад, Гренландія — мають суверенне право вирішувати свою долю. У заявах Міллера не лунало і визнання того, що міжнародне право, розроблене для уникнення катастрофічних воєн 20-го століття, може якимось чином обмежувати дії Сполучених Штатів.
Тож радник Трампа «у певному сенсі має рацію»,
заявляючи про те, що «ніхто не воюватиме зі Сполученими Штатами за майбутнє Гренландії», констатує CNN. США дійсно могли б перекинути туди дивізію військ і не зустріти жодного опору, йдеться у статті. «Але в цьому немає потреби, — нагадує CNN. — Острів можна було б легко посилити [в інтересах Альянсу], оскільки Данія є членом НАТО і охоплена дією гарантій взаємної оборони Альянсу». Тож Данія та США вже мають угоду, яка надає Вашингтону широкий доступ до Гренландії. Фактично, там вже є військова база США, яку минулого року відвідав віцепрезидент Джей Ді Венс, підкреслює телеканал.
«Але очевидно, що президент, який жадає перемог, поглинань та картографування своїх надбань в режимі реального часу, не дуже зацікавлений у посиленій місії НАТО», — озвучує CNN справжні інтереси Трампа. Ще однією потенційною причиною його зацікавленості у землях Гренландії телеканал називає боротьбу адміністрації Трампа за рідкісноземельні мінерали, яка стала центом зовнішньої політики Білого дому «від України до Австралії». «Під замерзлим ґрунтом Гренландії знаходяться поклади критично важливих елементів,
необхідних для оборонної та технологічної промисловості», — нагадує CNN.
Телеканал резюмує, що резонансні меседжі щодо амбіцій США, які озвучив Міллер, було підкріплено надзвичайним дописом Державного департаменту США в соціальних мережах. 5 січня Держдеп США опублікував пост, на якому зображено похмурого Трампа та слова «Це наша півкуля».
CNN припускає, що подібна риторика на тлі операції в США у Венесуелі може потішити прихильників Трампа, які прагнули бачити його владу як «сильну руку». «Але чи справді у 2024 році виборці хотіли цього зростаючого прагнення до глобальної влади? Американці отримають першу можливість висловитися з цього питання на проміжних виборах у листопаді. Але до того часу, як у 2028 році стартує кампанія для виборів наступника Трампа, світ, можливо, зміниться до невпізнання», — підсумовує CNN.
